Пункція не є обов’язковою для кожного болючого чи набряклого суглоба. Британські настанови BSR 2006 щодо гарячого припухлого суглоба у дорослих розрізняють кілька ситуацій:
- якщо суглоб гарячий, припухлий і болючий, рухи в ньому обмежені, а історія коротка, його слід вважати септичним (інфекційним) артритом, доки не доведено протилежне; тоді синовіальну рідину мають узяти, пофарбувати за Грамом і висіяти до початку антибіотиків;
- найчастіше гарячим у первинній ланці виявляється плеснефаланговий суглоб великого пальця стопи, і майже завжди це подагра; діагноз у такому разі можна встановити клінічно, тобто за скаргами й оглядом.
Для подагри EULAR 2019 (у викладі української монографії «Подагра», 2022) радить шукати кристали сечової кислоти в синовіальній рідині кожному, у кого є підозра на подагру: це «золотий стандарт» діагностики. У монографії також сказано, що діагностичну пункцію рекомендують робити не лише під час нападу, а й між нападами, бажано в суглобі, який раніше був запалений, хоча кристали тоді знаходять рідше. Отже, чи потрібна пункція, залежить від ситуації, і це вирішує лікар.
Із набряком суглоба лікар спершу розбирається за скаргами й оглядом. Настанова ДЕЦ МОЗ «Остеоартроз» (2017), переказуючи зміни в настановах NICE 2014, допускає, що діагноз остеоартрозу ставлять клінічно, без досліджень, якщо людині 45 років і більше, біль пов’язаний із навантаженням, а ранкової скутості немає або вона триває не довше 30 хвилин. Історія травми, тривала ранкова скутість, швидке погіршення та гаряче припухання суглоба — ознаки, за яких можливі інші діагнози, зокрема подагра, запальні артрити й септичний артрит.