Ендопротезування — це видалення уражених поверхонь суглоба і їх заміна синтетичними матеріалами, як правило металом і пластиком, а для багатьох поверхонь також керамікою. Таке визначення дає українська адаптована клінічна настанова «Остеоартроз» (ДЕЦ МОЗ, Асоціація ревматологів і Асоціація ортопедів-травматологів України, 2017). Ця сторінка — про кульшовий і колінний суглоби. Найчастіша причина заміни обох, за даними британської NHS, — остеоартроз; рідше операцію роблять при ревматоїдному артриті чи ушкодженні суглоба після травми.
Рекомендації настанови щодо направлення на операцію:
- перед направленням людині мають запропонувати принаймні альтернативне нехірургічне лікування (R33);
- направлення розглядають, коли біль, скутість і зниження функції значно впливають на якість життя, і радять зробити його до того, як встановляться функціональні обмеження і сильний біль (R34);
- вік, стать, куріння, ожиріння та супутні хвороби не повинні бути перешкодою для направлення (R35);
- рішення ухвалюють в обговоренні пацієнта, лікаря і хірурга, а не за бальними шкалами (R36).
Робоча група, яка адаптувала настанову, у коментарі до цих рекомендацій додає іншу позицію: тотальне ендопротезування слід виконувати, коли вичерпано можливості консервативного й попереднього оперативного, тобто органозберігального, лікування, наприклад коригувальних остеотомій.
Настанова окремо зазначає, що рентгенівські знімки не корелюють із симптомами, тому сам знімок не є підставою для операції. Про лікування без операції — на сторінці лікування артрозу.