УЗД при затримці менструації у Львові

УЗД при затримці менструації — це ультразвукове дослідження органів малого таза, яке роблять, щоб з’ясувати, що відбувається в матці та яєчниках, коли менструація не прийшла вчасно. Лікар дивиться на матку, її слизову оболонку (ендометрій), яєчники й придатки та оцінює, чи є ознаки вагітності, зокрема чи розташована вона в порожнині матки. У міжнародному практичному параметрі ACR–ACOG–AIUM–SPR–SRU (редакція 2024) оцінка затриманої менструації прямо названа одним із показань до тазового УЗД; перелік там відкритий і містить також біль у тазі, відсутність менструацій та аномальну маткову кровотечу.

Водночас УЗД — лише частина обстеження: затримка має багато причин, і не всі вони пояснюються лише картинкою на екрані. Про сам метод, види датчиків і підготовку докладно — на сторінках УЗД органів малого таза і трансвагінальне УЗД. Тут — про ситуацію саме з затримкою.

Стандарти МОЗ щодо ранньої вагітності передбачають її підтвердження тестом. У стандарті «Спонтанний викидень» (наказ МОЗ від 08.09.2025 № 1400; він стосується пацієнток із підозрою на викидень) для цього названо кількісне визначення β-ХГЛ (бета-хоріонічного гонадотропіну людини) у крові або тест на вагітність у сечі, незалежно від дати останньої менструації. Стандарт «Ектопічна вагітність» (наказ МОЗ від 24.09.2022 № 1730) радить обстежувати на вагітність кожну сексуально активну жінку репродуктивного віку, у якої виникають біль у животі або вагінальна кровотеча, незалежно від того, чи використовує вона контрацепцію.

Перше планове УЗД при вагітності, що розвивається нормально, за стандартом «Нормальна вагітність» (наказ МОЗ від 09.08.2022 № 1437) проводять у терміні 11+0–13+6 тижня. У документах, на які спирається ця сторінка, раніше УЗД згадано за конкретних підстав, як-от підозра на позаматкову вагітність (№ 1730) чи викидень (№ 1400), і не описано як обов’язкове для кожної жінки із затримкою. Чи потрібне воно вам, вирішує лікар. Про УЗД під час вагітності — на сторінці УЗД при вагітності.

Рано не означає видно. Стандарт № 1400 для першого триместру називає трансвагінальне УЗД, а про трансабдомінальне зазначає, що воно може бути менш точним. За цим стандартом, внутрішньоматкова вагітність зазвичай візуалізується на трансвагінальному УЗД, коли середній діаметр плідного яйця становить не менше 3 мм; плідне яйце описано як рання ознака, що візуалізується з 4 тижнів і 3 днів після дати останньої нормальної менструації. Менш інформативним таке УЗД може бути за лейоміоми матки, дифузного аденоміозу чи багатоплідної вагітності на ранньому терміні. Для вашого випадку строки й спосіб визначає лікар.

Один показник діагнозу не ставить. Стандарт № 1400 пояснює: дискримінаційна зона — це рівень β-ХГЛ у крові, вище якого плідне яйце має бути видно на УЗД, а для трансвагінального УЗД вона становить від 1 000 до 3 500 МО/л. Однократне визначення β-ХГЛ не диференціює життєздатну й нежиттєздатну вагітність. Тому за позитивного тесту й порожньої на вигляд матки лікар може призначити повторний аналіз і контрольне УЗД, а не робити висновок за одним дослідженням. Той самий стандарт радить уникати повторних неінформативних трансвагінальних УЗД, а інтервал між ними залежить від знахідки.

У клінічній настанові «Ектопічна вагітність» (2022, адаптована, ДЕЦ МОЗ) стан, коли тест на вагітність позитивний, але ознак маткової чи позаматкової вагітності на трансвагінальному УЗД немає, названо вагітністю невідомої локалізації. Настанова нагадує, що в таких жінок позаматкова вагітність може розвиватися, хоча місце ще не встановлене, і що клінічним симптомам слід надавати більшого значення, ніж рівням ХГЛ. Жінці з таким станом потрібно письмово надати інформацію про дії, якщо з’являться нові симптоми або наявні погіршаться.

За стандартом № 1730, діагноз ґрунтується на даних трансвагінального УЗД і рівня β-ХГЛ у крові, а трансвагінальне УЗД названо найкращим методом діагностики. Серед клінічних ознак стандарт називає біль у животі або в ділянці малого таза, аменорею чи затримку менструації, вагінальну кровотечу, а також біль у ділянці плеча. Британська NHS додає: якщо ви припускаєте вагітність і поєднуються кілька ознак (кров’янисті виділення, біль унизу живота, зазвичай з одного боку, дискомфорт під час походу в туалет), зверніться до лікаря навіть тоді, коли тест не позитивний. Біль у кінчику плеча, за NHS, може означати внутрішню кровотечу, тому медичну пораду потрібно отримати одразу.

Детальніше про термінові випадки — на сторінці невідкладна консультація гінеколога.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болі в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), порушенні перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Для ознак розриву маткової труби NHS описує поєднання різкого раптового сильного болю в животі, сильного запаморочення чи непритомності та нудоти. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі). Такі стани потребують невідкладної допомоги, а не планового УЗД за записом.

За NHS, поширені причини пропущеної чи запізнілої менструації — вагітність, стрес, початок менопаузи (зазвичай у віці 45–55 років), синдром полікістозних яєчників, раптова втрата ваги чи надмірна вага, надмірні фізичні навантаження, деякі методи гормональної контрацепції, грудне вигодовування та хвороби, як-от захворювання щитоподібної залози чи діабет. NHS радить звернутися до лікаря, якщо менструації не було три рази поспіль або вони не почалися до 15 років, а також коли затримка супроводжується іншими симптомами. Лікар, за NHS, може призначити аналізи крові й направити на додаткові обстеження чи скани. Висновок за зображеннями готує лікар, який проводить дослідження, а результат лікар, що вас направив, оцінює разом з вашими скаргами, тестами й іншими обстеженнями.

Це особливо важливо для підлітків. Стандарт МОЗ «Ожиріння у дітей» (наказ від 24.09.2022 № 1732; обсяг — діти з ожирінням) зазначає, що нерегулярні цикли протягом першого року після менархе (першої менструації) є нормальним періодом статевого дозрівання, а УЗД не рекомендоване для діагностики синдрому полікістозних яєчників у підлітків упродовж 8 років від початку менархе. Тож дорослі пороги до дівчат-підлітків не переносять: чи потрібне УЗД, вирішує лікар. Про порушення циклу загалом — на сторінці лікування порушень менструального циклу.

Єдиного «правильного» дня циклу для УЗД при затримці джерела, на які спирається ця сторінка, не називають; за нових чи виражених скарг не відкладайте візит заради нього. Рекомендацію робити трансвагінальне УЗД на 4–6-й день менструального циклу наведено в протоколі МОЗ «Гіперплазія ендометрія» (наказ від 05.05.2021 № 869) для оцінки ендометрія в репродуктивному віці, а не для УЗД при затримці. Зазначте лікарю дату початку останньої менструації та результат тесту на вагітність, якщо його робили.

Прийом у медичній мережі ЕКСПЕРТ ведуть акушери-гінекологи, частина з них — фахівці з УЗД-діагностики. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, тож аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому гінеколога й УЗД-кабінету уточніть під час запису.

Якщо потрібна розмова з лікарем до УЗД чи після нього, запишіться на консультацію гінеколога. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Вартість, підготовку до вашого способу дослідження, потребу в направленні й строк, коли буде готовий висновок, уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Показання до УЗД, його спосіб і строки лікар визначає індивідуально.