Встановлення гінекологічного песарія у Львові

Песарій — це пластиковий або силіконовий пристрій, який вводять у піхву, щоб підтримати органи малого таза. Його використовують при опущенні органів малого таза (пролапсі): так називають стан, коли матка, сечовий міхур або кишка випинаються в піхву. Американська ACOG пише, що головна причина пролапсу — вагітність і пологи через природні шляхи, що він може виникнути в будь-якому віці, але симптоми здебільшого з’являються після менопаузи.

Песарій підтримує органи, а не лікує причину: сам пролапс він не усуває. Британська міжпрофесійна настанова з використання вагінальних песаріїв (UK Clinical Guideline, редакція 2025; далі — британська настанова) допускає його для жінки будь-якого віку, якщо її турбують симптоми пролапсу, вона згодна спробувати, немає протипоказань і вона розуміє, що потрібні регулярні контрольні огляди (якщо не обрано самостійне керування). Песарій розглядають і як тривале рішення, і як тимчасове: наприклад, для жінки, яка ще не завершила планувати сім’ю, до можливої операції пізніше.

Ця сторінка — про гінекологічні песарії при опущенні органів малого таза. Про песарій під час вагітності тут не йдеться: це питання обговорюйте з акушером-гінекологом, який веде вагітність (ведення вагітності).

Британська NICE (настанова NG123, 2019) радить обговорювати з пацієнткою всі варіанти — від відмови від лікування до операції — з урахуванням місця пролапсу, способу життя, супутніх хвороб, віку, бажання мати дітей і попередніх операцій. Якщо пролапс симптомний і відповідає 1–2 стадії за системою оцінки POP-Q, NICE радить розглянути як перший варіант програму вправ для м’язів тазового дна під наглядом, щонайменше 16 тижнів. Песарій NICE радить розглянути як окремий варіант або разом із такими вправами. За NICE, операцію пропонують, коли нехірургічне лікування не допомогло або жінка від нього відмовилася.

Британська NHS до нехірургічних варіантів додає гормональне лікування (вагінальний крем, вагінальні таблетки або кільце, що вивільняє гормон) і зміни способу життя: підтримувати здорову вагу, запобігати закрепам, уникати підіймання важкого, бігу й стрибків на батуті, не курити. Докладно про всі методи — на сторінці лікування опущення органів малого таза, а про хірургічний варіант — на сторінці пластики піхви.

Британська настанова ділить песарії на три групи: опорні (найпоширеніший — кільцевий), зі стрижнем (наприклад, Геллгорна) і такі, що заповнюють простір у піхві (кубічні, надувні). Кільцевий песарій використовують найчастіше й зазвичай пробують першим. Для жінок, у яких пролапс поєднується зі стресовим нетриманням сечі (підтіканням при кашлі чи чханні), є кільцеві песарії з виступом.

Вибір залежить від досвіду лікаря, наявності виробу, від того, чи хоче й може жінка доглядати за песарієм сама, чи планує статеве життя з проникненням, і від того, який песарій втримується та комфортний. Підбір — це проба й корекція: кілька розмірів і типів можуть пробувати впродовж кількох візитів.

Британська настанова не радить розглядати песарій, якщо жінка не може ходити на регулярні огляди й не може доглядати за песарієм сама; якщо є активна інфекція чи запалення піхви або малого таза, кровотеча невідомого походження, рак піхви чи шийки матки; якщо тканини піхви дуже атрофічні й не відповіли на лікування естрогенами; якщо розміри піхви ускладнюють підбір або є ерозія синтетичної сітки.

Додаткової обережності вимагають такі ситуації: потреба в естрогенах для піхви до підбору, променева терапія, що вплинула на тканини піхви, раніше встановлена в піхву сітка, біль у піхві та ослаблений імунітет. Це орієнтир, а не самодіагностика: рішення ухвалює лікар після огляду.

Починають із розпитування й огляду. За NHS, огляд можуть проводити лежачи на боці з підтягнутими до грудей колінами або стоячи: лікар промацує ділянку малого таза та піхву й може ввести дзеркало. NHS зазначає, що пацієнтка може попросити, щоб під час огляду була присутня ще одна особа або щоб огляд проводила лікарка; про це краще домовитися заздалегідь.

Далі, за британською настановою, вам показують песарій до встановлення, вводять його й пояснюють, де він розташований і що ви маєте відчувати. Вагінальний лубрикант може зробити введення комфортнішим, але не обов’язковий. Перед відходом слід переконатися, що вам комфортно й ви вже помочилися з песарієм на місці. Вам мають дати відомості про встановлений виріб, дату контролю та контакт на випадок проблем.

Якщо тканини піхви тонкі, сухі й тендітні (це буває, зокрема, після менопаузи чи під час годування груддю), до підбору або під час користування лікар може призначити місцеві естрогени: песарій може травмувати такі тканини. Настанова зазначає, що тканини, ймовірно, відповідають на таке лікування протягом трьох місяців, але відповідь індивідуальна. Про менопаузальні прояви з боку піхви — на сторінці лікування клімактеричних розладів.

Якщо песарієм опікуються в клініці, британська настанова радить перший огляд через 4–6 тижнів, а далі — не рідше ніж раз на 6 місяців. На кожному візиті оцінюють задоволеність і положення песарія, виймають його й оглядають стінки піхви (а за наявності — шийку матки) за допомогою дзеркала. Після цього песарій промивають і ставлять знову або міняють на новий. Вид і розмір фіксують, а копію записів дають вам. Інтервали різняться за типом песарія: для надувного додаток до настанови називає огляд зазвичай раз на 6–12 місяців.

Настанова радить пропонувати й самостійне керування песарієм, якщо його підтримують і воно доступне: тоді жінка сама вводить, виймає й очищує песарій, а до лікаря на огляд приходить щонайменше раз на 18 місяців і може звернутися раніше, якщо виникли проблеми. Підходить це не кожному песарію: за настановою, самостійне керування поширене з кільцевим і кубічним песаріями, а зі стрижневими песаріями (як-от Геллгорна) і пончикоподібним воно складніше. Різні розділи настанови дають різний мінімум для виймання: розділ для лікарів говорить про щонайменше раз на 6 місяців, пацієнтська пам’ятка — про щонайменше раз на 3 місяці, а кубічний песарій радять виймати щодня. Тож графік узгодьте з лікарем, який його підбирав.

Для очищення пам’ятка радить теплу воду з м’яким милом: стерилізувати не потрібно, бо це може погіршити матеріал. Варто оглядати песарій на тріщини й розриви; знебарвлення трапляється часто й не шкодить. Заміна потрібна, якщо песарій зношений, втратив форму, потрібну для підтримки, або цього вимагає інструкція виробника.

Зміни в піхві після песарія часті, але не завжди означають, що користування треба припиняти. Британська настанова наводить частоту ускладнень за категоріями:

• дуже часті (щонайменше 1 з 10): збільшення виділень із піхви;
• часті (від 1 із 100 до 1 з 10): ерозії чи потертості шкіри піхви, кровотеча, дискомфорт, випадіння песарія, нові симптоми з боку сечового міхура чи кишківника;
• нечасті (від 1 із 1000 до 1 зі 100): виразки піхви, труднощі з виманням кільцевого песарія (з іншими типами вони частіші), інфекція, занурення песарія в тканини піхви чи шийки матки;
• рідкісні (від 1 із 10 000 до 1 з 1000): серйозні ускладнення, зокрема нориця;
• дуже рідкісні (менше 1 з 10 000): рак.

Що вважати ознаками проблеми: неприємний запах виділень (їх збільшення саме по собі часте), кровотеча з піхви, біль, болючість чи дискомфорт. У кожному з цих випадків зверніться до лікаря. Тим, кого навчили виймати песарій самостійно, при кровотечі чи болю настанова радить вийняти його, якщо це можливо, і теж звернутися до лікаря. Якщо песарій застряг, зверніться до клініки, де його встановлювали, до лікаря або у відділення невідкладної допомоги. Якщо сечовипускання чи випорожнення з песарієм утруднені й це повторюється, поговоріть із лікарем: можливо, підійде менший розмір.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ прийом ведуть акушери-гінекологи, частина з них — фахівці з ультразвукової діагностики. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Розпочати варто з консультації гінеколога: за настановами, з пацієнткою обговорюють усі варіанти — від спостереження до операції, — і песарій обирають разом із нею.

Які песарії доступні, як організовано контрольні огляди й чи навчають самостійного догляду, уточніть в адміністратора під час запису; там само назвуть вартість. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.