За протоколами МОЗ № 353 і № 869 його застосовують при аномальній матковій кровотечі лише тоді, коли біопсійний забір зразка ендометрія та/або гістероскопія з прицільною біопсією неможливі.
Окремо про дилатацію і кюретаж ідеться в стандарті МОЗ № 1057 (2024), але це стандарт скринінгу раку шийки матки: він стосується жінок з аномальним результатом цитологічного дослідження шийки матки, а не будь-якої жінки з кровотечею чи ожирінням. За його алгоритмом (додаток 6), коли цитологія показала AGC, AGUS (атипові залозисті клітини, зокрема невизначеного значення) або AIS (аденокарцинома in situ), у пацієнток до 35 років без чинників ризику раку ендометрія проводять кольпоскопію та ендоцервікальний кюретаж. Якщо пацієнтка старша за 35 років або такі чинники є, додають ендометріальний кюретаж. У додатку 8, де перелічено діагностичні процедури при аномальних результатах скринінгу, метод дилатації і кюретажу названо для таких жінок:
- невагітних до 35 років із підвищеним ризиком раку ендометрія за клінічними показаннями (аномальні маткові кровотечі, хронічна відсутність овуляції чи ожиріння);
- невагітних від 35 років з усіма категоріями AGC та AIS;
- у постменопаузі, у яких цитологічне дослідження шийки матки виявило атипові клітини ендометрія.
У цьому стандарті ожиріння чи відсутність овуляції — чинники ризику раку ендометрія в жінки з аномальною цитологією, а не самостійне показання. Документи МОЗ формулюють місце методу по-різному, тому рішення про нього лікар ухвалює індивідуально, після огляду й обстеження.