Роздільне діагностичне вишкрібання в Ужгороді

В уніфікованому клінічному протоколі МОЗ «Гіперплазія ендометрія» (наказ № 869) цю процедуру названо методом дилатації і кюретажу, тобто фракційного вишкрібання цервікального каналу і порожнини матки. Американська медична енциклопедія MedlinePlus пояснює обидва слова: дилатація — це розширення шийки, щоб пройшли інструменти, а кюретаж — зішкрібання тканини зі стінок матки. «Роздільне» означає, що слизову каналу шийки та слизову самої матки отримують як два окремі зразки.

Протокол № 869 розглядає метод як лікувально-діагностичний. Американська колегія акушерів-гінекологів ACOG зазначає, що вишкрібання можуть поєднувати з іншими процедурами, зокрема з гістероскопією, коли порожнину матки оглядають тонким оптичним приладом із підсвіткою.

З 2 жовтня 2026 року діє Стандарт медичної допомоги «Аномальні маткові кровотечі» (наказ МОЗ № 1496). На етапі діагнозу він радить насамперед виключити вагітність, а також хвороби шийки матки й піхви як причину кровотечі. Далі стандарт описує такі кроки:

• УЗД органів малого таза, оптимально на 5–10 день менструального циклу; першою лінією стандарт називає трансвагінальне дослідження, а коли воно недоречне або жінка від нього відмовляється, пропонують лише трансабдомінальне;
• аспіраційна біопсія ендометрія з патоморфологічним дослідженням у жінок з аномальною кровотечею, якщо товщина ендометрія понад 15 мм, його структура порушена або є чинники ризику гіперплазії та раку ендометрія;
• діагностична гістероскопія за обґрунтованої підозри на поліпи ендометрія чи субмукозні міоми 0–2 типу.

Клінічна настанова до цього стандарту, адаптована з французької настанови CNGOF, уточнює: коли біопсія ендометрія потрібна, зразок зазвичай беруть пайпелем Корньє. Сам стандарт вишкрібання серед діагностичних кроків не називає. Докладніше про перші кроки — на сторінках УЗД органів малого таза і пайпель-біопсії ендометрію.

Протокол № 869 прямо каже, що дилатація і кюретаж не є стандартом діагностики стану ендометрія. Застосовувати метод слід лише при аномальній матковій кровотечі, якщо неможливо взяти біопсійний зразок ендометрія та/або виконати гістероскопію з прицільною біопсією. Серед станів, за яких, згідно з протоколом, необхідно надавати перевагу гістероскопії з прицільною біопсією перед пайпель-біопсією, — неінформативний зразок, підозра на поліп за УЗД, хронічна кровотеча, стеноз (звуження) шийки матки, через який біопсію не вдалося виконати, і больовий синдром.

Британська NICE у настанові щодо рясних менструацій радить не використовувати вишкрібання як єдиний діагностичний інструмент і не пропонувати його як спосіб лікування. Тож якщо вам запропонували вишкрібання, доречно спитати лікаря, чому не підходить біопсія чи гістероскопія. Про гістероскопію в Ужгороді є окрема сторінка.

Стандарт № 1057 присвячено скринінгу раку шийки матки, тому два останні рядки стосуються жінок з аномальним результатом цитології. Для невагітних, молодших за 35 років, він теж передбачає цей метод, якщо клінічні дані вказують на підвищений ризик раку ендометрія: аномальні кровотечі з матки, стани з тривалою відсутністю овуляції, ожиріння. AGC означає атипові залозисті клітини, AIS — аденокарциному in situ.

Окремо про кровотечу після менопаузи. Протокол № 869 відносить будь-яку маткову кровотечу в постменопаузі, незалежно від обсягу, включно з кровомазанням, до показань для біопсії ендометрія. Британська NHS радить звернутися до лікаря навіть тоді, коли кров з’явилася один раз або її було зовсім мало.

Ендоцервікальний кюретаж (ЕЦК) — це забір матеріалу тільки з цервікального каналу, без порожнини матки. За стандартом МОЗ № 1057, його виконують під час кольпоскопії (за винятком вагітних), зокрема коли:

• цитологія показала HSIL чи ASC-H;
• виявлено будь-яку підкатегорію AGC або AIS, крім атипових клітин ендометрія;
• тест виявив ВПЛ 16 чи 18 типу;
• раніше лікували передрак шийки матки;
• перехідну зону епітелію не вдається повністю побачити під час кольпоскопії (виняток — жінки до 30 років, які не народжували, з ASCUS чи LSIL у цитології).

Для знеболення під час біопсії шийки матки та ЕЦК стандарт рекомендує немедикаментозні методи та пероральні анальгетики або інфільтраційну анестезію. Пройти кольпоскопію можна в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді.

Стандарт № 1057 вважає ЕЦК і біопсію ендометрія протипоказаними під час вагітності через ризик пошкодити плідні оболонки, плід чи плаценту. У жінок репродуктивного віку перед дилатацією і кюретажем він передбачає обстеження на наявність вагітності, а також обстеження, стандартне для малих діагностичних і лікувальних втручань у гінекології, і обстеження на ВІЛ, сифіліс та вірусні гепатити B і C.

Шийку матки іноді готують заздалегідь. ACOG пише, що лікар може почати розширювати її ще до процедури ламінарією (тонким стрижнем, який вбирає рідину й поступово збільшується) або дати ліки, що розм’якшують шийку. Чи потрібно це вам, вирішує лікар.

Ускладнення, за ACOG, рідкісні. Серед них — кровотеча, інфекція, прокол стінки матки інструментом і проблеми, пов’язані зі знеболенням. MedlinePlus додає розрив шийки матки та рубцювання слизової матки (синдром Ашермана), яке згодом може призвести до безпліддя. За протоколом № 869, у жінок репродуктивного віку, які хочуть зберегти можливість завагітніти, необхідно якомога рідше вдаватися до повторного кюретажу, щоб знизити частоту цього синдрому. Якщо менструація не повернулася впродовж трьох місяців після процедури, ACOG радить звернутися до лікаря.

Робоча група клінічної настанови МОЗ «Аномальні маткові кровотечі» (2026) окремо звертає увагу на маткові артеріовенозні мальформації, тобто аномальні сполучення артерій і вен. Вони можуть спричинити масивну, потенційно летальну кровотечу, особливо якщо помилково провести рутинне діагностичне вишкрібання. Золотим стандартом їх неінвазивної діагностики настанова називає трансвагінальне УЗД з доплером.

Американська ACOG радить зв’язатися з лікарем, зокрема якщо після вишкрібання:

• кровотеча така сильна, що за годину просочуються дві великі прокладки, і так дві години поспіль;
• температура вища за 38 °C або з’явився озноб;
• сильний біль у животі чи спині не минає після знеболювального;
• виділення з піхви мають неприємний запах;
• грипоподібні симптоми тривають понад добу.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), порушенні перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Стандарт № 1496 теж передбачає виклик бригади екстреної допомоги при гострій матковій кровотечі з ознаками гіповолемічного шоку або коли швидкість крововтрати перевищує можливості консервативної амбулаторної терапії.

За протоколом № 869, діагноз гіперплазії ендометрія можна встановити лише за гістологічним дослідженням зразка. Протокол рекомендує класифікацію ВООЗ 2014 року, яка розрізняє атипову гіперплазію і гіперплазію без атипії. Від цього залежить подальше ведення. При гіперплазії без атипії протокол допускає динамічне спостереження з регулярною біопсією ендометрія, видалення матки не розглядає як лікування першої лінії, а першою лінією медикаментозного лікування називає гормональну внутрішньоматкову систему. При атиповій гіперплазії обов’язковим хірургічним лікуванням він називає тотальну гістеректомію з двобічною сальпінгоофоректомією (ДСО), тобто з видаленням маткових труб і яєчників, а жінкам, які хочуть зберегти фертильність, пропонують гормональне лікування під наглядом. Якщо причиною кровотеч виявиться інший стан, лікування добирають уже з огляду на нього.

У переліку послуг гінекології медичної мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді є фракційне вишкрібання порожнини матки й окремо вишкрібання цервікального каналу; отриманий матеріал направляють на лабораторне дослідження. Прийом ведуть акушери-гінекологи, частина з них — фахівці УЗД і самі виконують ультразвукове дослідження. Консультацію, УЗД органів малого таза й кольпоскопію можна пройти в мережі, тож почати варто з консультації гінеколога: лікар оцінить, чи потрібне саме вишкрібання.

Вишкрібання в Ужгороді проводять під внутрішньовенним наркозом; як до нього підготуватися і скільки часу після процедури доведеться пробути під наглядом, уточніть у лікаря. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису; загальний перелік послуг є на сторінці ціни на послуги гінекології. Адресу та години прийому лікаря також уточніть під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібне вишкрібання, чи вистачить менш інвазивного методу, визначає гінеколог після огляду й обстеження.