Сухість, печіння й подразнення піхви, біль і сухість під час близькості, порушення сечовипускання та повторні інфекції сечових шляхів протокол МОЗ об’єднує в генітоуринарний менопаузальний синдром (ГУМС). На відміну від припливів, які з часом зазвичай слабшають, без ефективного лікування він, як правило, прогресує, тому починати лікування радять якомога раніше.
Якщо інших скарг немає, протокол радить починати з естрогенів місцевої дії: вагінальних супозиторіїв або крему. За протоколом, вони ефективні й для профілактики повторних сечових інфекцій. Лікування може тривати до полегшення симптомів, зокрема разом із системною МГТ. Якщо ви приймаєте тамоксифен чи інгібітори ароматази після раку молочної залози, місцеві естрогени потребують ретельного обговорення з лікарем і консультації онколога.
Коли симптоми не минають або є нетипові ознаки, протокол радить розглянути бактеріоскопію, кольпоскопію чи біопсію вульви й піхви. При гіперактивному сечовому міхурі першою лінією лікування після менопаузи протокол називає ліки, що застосовують в урології, у поєднанні з місцевими естрогенами. Центр громадського здоров’я МОЗ (ЦГЗ) зазначає, що при підтіканні сечі під час кашлю, чхання чи сміху можуть допомогти вправи для тазового дна. Про часті запалення сечового міхура — на сторінці лікування циститу.