Видалення міоми матки в Ужгороді

Міома (лейоміома) — доброякісна пухлина з м’язового шару матки. Стандарти медичної допомоги «Лейоміома матки» (наказ МОЗ України № 147 від 25.01.2023) зазначають, що її виявляють у 70–80 % жінок, які досягли 50 років, і що в багатьох вона перебігає без симптомів. Жінкам без скарг, за клінічною настановою, гістеректомія не показана.

Видалення вузлів, за настановою, варто розглянути при тяжких менструальних кровотечах, тазовому болю чи тиску, інколи — при проблемах із зачаттям. За настановою, 3–7 % нелікованих вузлів у жінок репродуктивного віку згодом зменшуються самі.

Якщо вузол не турбує, але деформує порожнину матки, міомектомію, за настановою, можна розглянути, щоб зберегти можливість завагітніти. Вузли, що порожнину не деформують, видаляти лише заради вагітності, як правило, не рекомендують. Самі лише побоювання ускладнень у майбутній вагітності, якщо раніше їх через міому не було, показанням до операції не вважають.

Для рішення потрібне УЗД органів малого таза. Стандарт № 147 радить описувати вузли за класифікацією FIGO: скільки їх, де лежать, розмір найбільшого і як кожен пов’язаний з порожниною матки. Якщо турбують рясні чи нерегулярні кровотечі, Стандарт медичної допомоги «Аномальні маткові кровотечі» (наказ МОЗ № 1496 від 02.10.2026) називає трансвагінальне УЗД методом першої лінії, а оптимальний час для дослідження — 5–10 день циклу.

При складних множинних вузлах і підозрі на лейоміосаркому стандарт передбачає МРТ; чи потрібна вона вам, підкаже лікар. А вузол, що випав через шийку матки, стандарт радить видаляти вагінально незалежно від того, чи є симптоми.

Серед ліків при міомі з кровотечами, болем чи тиском стандарт № 147 перелічує антифібринолітики, нестероїдні протизапальні засоби, комбіновані оральні контрацептиви, прогестагени (зокрема внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом) і агоністи ГнРГ. Стандарт № 1496 для кровотеч, пов’язаних з міомою, розглядає також антагоністи ГнРГ: і як підготовку до операції, і як альтернативу їй.

З немедикаментозних методів стандарт згадує емболізацію маткових артерій, тобто перекриття судин, що живлять вузли, і абляцію фокусованим ультразвуком. Після емболізації, за клінічною настановою, вагітність наставала рідше, а викидні траплялися частіше, ніж після міомектомії, тож метод найкраще залишити тим, хто не планує дітей. Для тих, хто не хоче зберігати матку, остаточним лікуванням стандарт називає гістеректомію.

Міомектомію, за клінічною настановою, виконують гістероскопічно, лапароскопічно, через розріз (лапаротомія чи мінілапаротомія) або поєднуючи ці доступи.

• Гістероскопічно. Через шийку матки, без розрізів, досвідчені хірурги, за настановою, можуть видалити підслизові вузли 0–2 типу діаметром до 4–5 см, причому вузлам 2 типу частіше потрібні два етапи. Детальніше — на сторінці гістерорезектоскопія.
• Лапароскопічно, через кілька невеликих проколів. Порівняно з відкритим доступом стандарт № 147 відзначає меншу крововтрату, менше болю й загальних ускладнень, швидше відновлення, хоча операція зазвичай триває довше. Про метод — на сторінці лапароскопія в гінекології.
• Через розріз на животі. Такий доступ, за настановою, може бути доцільнішим при дуже великих (понад 10 см) чи множинних вузлах, а також при більших вузлах у нижньому сегменті чи перешийку матки. Див. лапаротомічні операції на матці та придатках.

Рясні менструації можуть призводити до залізодефіцитної анемії, а навіть легка анемія перед великою операцією, за даними настанови МОЗ, пов’язана з вищим ризиком ускладнень. Тому настанова наголошує: перед плановою операцією анемію необхідно усунути. Для цього призначають препарати заліза, а щоб полегшити саму операцію, стандарт № 147 допускає попередній курс агоністів ГнРГ, особливо при великій пухлині та анемії.

Інші обстеження перед операцією, за стандартом, лікар обирає залежно від обсягу втручання та вашого стану, а скринінг раку шийки матки й біопсію ендометрію проводять за чинними стандартами. Ліки, що розріджують кров, гормональну контрацепцію чи замісну гормональну терапію, за лікарнею Ashford and St Peter’s NHS (Велика Британія), інколи тимчасово припиняють, але лише за вказівкою лікаря.

Для відкритої міомектомії лікарня Ashford and St Peter’s NHS наводить такі ризики:

• кровотеча під час або після операції, інколи з переливанням крові;
• інфекція рани, сечових шляхів, легень чи малого таза;
• тромби у венах ніг або в легенях: приблизно 1–5 випадків на 1000;
• пошкодження сечового міхура, сечоводів, кишки чи судин: у середньому близько 2 на 1000;
• спайки, які зрідка, якщо утворюються в порожнині матки, заважають завагітніти;
• вимушене видалення матки через кровотечу, що загрожує життю: менш ніж у 3 % випадків, частіше при великих множинних вузлах;
• грижа в ділянці розрізу: близько 1 на 100.

Лейоміосаркому, за клінічною настановою МОЗ, виявляють приблизно в 1 з 400 жінок, яких оперують з приводу міоми, і подрібнення такої пухлини може погіршити прогноз. Тому стандарт № 147 радить уникати морцеляції, якщо є підозра на злоякісну пухлину.

Після лапароскопії лікарня St George’s NHS радить шість тижнів не піднімати важкого, утримуватися від інтенсивного спорту й статевого життя. Поради Ashford and St Peter’s NHS після відкритої операції:

• кров’янисті виділення з піхви можливі кілька тижнів, а вже за кілька днів вони стають схожими на мізерну менструацію;
• щоб не було закрепів, пийте 1,5–2 л рідини на добу й додайте в раціон клітковину;
• статевих контактів уникають 4–6 тижнів або доки не припиняться виділення.

Якщо виділення стали рясними чи болючими, за Ashford, одразу зверніться до лікаря: це може бути інфекція. Сильний біль у животі чи температура вдома, за St George’s NHS, — привід негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. Набряк чи біль у нозі, раптова задишка або біль у грудях, за Ashford, потребують термінової медичної допомоги. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, раптовому болю в грудній клітці, гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4).

Тим, хто планує дитину, стандарт № 147 радить після міомектомії через проколи чи розріз зачекати з вагітністю щонайменше пів року. За клінічною настановою, цього часу має вистачити, щоб відновився м’язовий шар матки. Для видалення вузла через шийку матки окремого строку стандарт не встановлює.

Розрив рубця на матці під час наступної вагітності, за настановою, трапляється рідко, і сама його можливість не має систематично виключати природні пологи; водночас через обмеженість даних така вагітність потребує ретельного спостереження. Лікарня Ashford and St Peter’s NHS додає, що інколи радять кесарів розтин, залежно від місця й розміру розрізу на матці. Тож коли настане вагітність, обов’язково скажіть акушеру-гінекологу про операцію і покажіть виписку з її описом. Під час такої вагітності одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), порушенні перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Ведення вагітності є в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді, а пологи тут не приймають, тож пологовий заклад оберіть заздалегідь.

Маршрут починається з консультації гінеколога. Прийом ведуть акушери-гінекологи; частина з них — фахівці УЗД і самі виконують ультразвукове дослідження. Консультацію, УЗД органів малого таза й кольпоскопію можна пройти в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Базові аналізи роблять у власній лабораторії мережі, а видалені вузли досліджують у партнерській лабораторії. Видалення міоми, зокрема гістерорезектоскопію, лапароскопію та лапаротомію, проводять у стаціонарі лікарні на вул. Капушанській, 23а, яка працює цілодобово.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Вартість консультації й операції, адресу й час прийому лікаря уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібна операція і яким доступом її виконувати, лікар визначає після огляду та обстеження.