Складові обстеження розписано в додатку до стандарту № 2264. Лікар уточнює, за яких умов з’явилися скарги, чи пов’язані вони з фазою циклу або статевим життям, чим ви вже лікувалися, зокрема без ліків. Важливі хронічні хвороби й алергії, препарати постійного прийому (наприклад, глюкокортикоїди чи імуносупресанти), нещодавні антибіотики, а також звички гігієни: спринцювання, надмірне використання очищувальних засобів.
На огляді лікар дивиться на шкіру вульви й промежини (почервоніння, набряк, розчухи), стінки піхви та шийку матки, оцінює характер виділень і їхнє джерело. Діагноз, за стандартом, ґрунтується на розпитуванні, симптомах, огляді, кислотності (pH) вмісту піхви та мікроскопії виділень. За настановою МОЗ «Аномальні вагінальні виділення» (2022), нормальний pH свідчить на користь кандидозу, а підвищений понад 4,5 вказує радше на бактеріальний вагіноз або трихомоніаз.
У мазку шукають клітини гриба та його нитки (псевдогіфи). Знахідка гриба сама по собі ще не діагноз: та сама настанова наводить дані, що понад 60 % здорових жінок до менопаузи є носійками Candida без жодних скарг. Тож мазок оцінюють разом із симптомами, а жінкам без скарг аналіз на кандиду стандарт не вважає потрібним. Британська настанова BASHH, наведена в настанові МОЗ 2022, додає: гриб без нейтрофілів (клітин запалення) у мазку ймовірно означає колонізацію, а не інфекцію.