За стандартом МОЗ № 1730, лапароскопія (операція через невеликі проколи) має переваги перед відкритою операцією. При порушеній трубній вагітності й нестабільному стані, особливо коли друга труба здорова, виконують сальпінгектомію. Якщо стан стабільний, але є чинники, що знижують фертильність (попередня позаматкова вагітність, ураження другої труби, операції на органах черевної порожнини, запалення органів малого таза), рекомендовано сальпінготомію.
Клінічна настанова МОЗ «Ектопічна вагітність» (2022) наводить рандомізоване дослідження за участю 446 жінок, у яких друга труба була здорова: сукупна частота вагітності становила 60,7 % після сальпінготомії та 56,2 % після сальпінгектомії; настанова робить висновок, що збереження труби несуттєво покращує перспективи завагітніти. Залишки тканини плідного яйця траплялися частіше, коли трубу зберігали (7 % проти менше ніж 1 %). В іншому дослідженні, у жінок із чинниками, що знижують фертильність, маткова вагітність згодом настала у 75 % після сальпінготомії і в 40 % після сальпінгектомії.
Збереження труби потребує контролю. Кров на β-ХГЛ, за стандартом, здають через тиждень після сальпінготомії й потім щотижня, доки аналіз не стане негативним. Якщо рівень гормону не падає або зростає, далі лікують медикаментозно або трубу видаляють.