Пайпель-біопсія ендометрію у Львові

Пайпель-біопсія ендометрію (її ще називають взяттям пайпель-біопсії, а в документах МОЗ описують як сліпу аспіраційну біопсію) — це забір невеликого зразка слизової оболонки матки тонким катетером із поршнем. Ендометрій — внутрішній шар матки, який змінюється протягом циклу. Гіперплазію ендометрія діагностують за гістологічним дослідженням, тобто вивченням тканини під мікроскопом. Так сказано в протоколі МОЗ України «Гіперплазія ендометрія» (наказ № 869 від 05.05.2021): зразок беруть пайпель-біопсією або гістероскопією з прицільною біопсією.

Діагностичне вишкрібання — інший спосіб отримати зразок ендометрія. Протокол МОЗ 2021 року не вважає його стандартом діагностики стану ендометрія й допускає лише при аномальних маткових кровотечах, коли неможливо взяти біопсійний зразок чи виконати гістероскопію. Протокол МОЗ «Аномальні маткові кровотечі» (2016) формулює це так: амбулаторна біопсія ендометрія повинна замінити вишкрібання як первинне дослідження. Британська настанова RCOG/BSGE (2016) описує різницю в умовах: вишкрібання зазвичай проводять під загальною анестезією, а пайпель — амбулаторно. Докладніше про вишкрібання — на сторінці роздільного діагностичного вишкрібання.

Протокол МОЗ 2021 року називає такі ситуації, коли біопсію проводять при підозрі на гіперплазію ендометрія:

• у постменопаузі — будь-яка маткова кровотеча, незалежно від обсягу, зокрема кровомазання;
• від 45 років до менопаузи — часті кровотечі (інтервал між початками менш ніж 21 день), тяжкі або тривалі (понад 8 днів), а в жінок із овуляцією й міжменструальні;
• до 45 років — будь-яка аномальна кровотеча при ожирінні, а за нормальної ваги хронічна кровотеча за певних умов, наприклад при хронічній овуляторній дисфункції, надлишку естрогенів, неефективному медикаментозному лікуванні чи високому ризику раку ендометрія (зокрема при синдромі Лінча);
• за деяких результатів цитології шийки матки, зокрема при атипових залозистих клітинах ендометрія;
• для контролю після діагностованої гіперплазії.

Ці показання стосуються біопсії ендометрія загалом, а не лише пайпеля: за хронічної аномальної кровотечі протокол 2021 року радить віддавати перевагу гістероскопії з прицільною біопсією, а протокол 2016 року — за міжменструальних кровотеч і після 40 років (див. розділ про обмеження методу).

Це орієнтири для лікаря, а не спосіб поставити собі діагноз: чи потрібна біопсія саме вам, вирішують після огляду й розмови про ваші скарги та історію здоров’я. Про причини аномальних кровотеч у молодшому віці — на сторінці лікування аномальних маткових кровотеч.

Британська NHS радить звернутися до лікаря, якщо після менопаузи з’явилася кров із піхви, навіть коли її було небагато чи це сталося лише раз. За NHS, така кровотеча зазвичай не є серйозною (найчастіше це витончення слизової чи поліпи), але її важливо перевірити: причиною може бути потовщення ендометрія, яке без лікування може перейти в рак, або рак, який за ранньої діагностики може бути легше лікувати.

Для початкової оцінки український протокол вважає доцільним провести і біопсію ендометрія, і трансвагінальне УЗД, хоча в пацієнток, відібраних відповідним чином, УЗД може замінити біопсію; огляд StatPearls також допускає, що першим кроком може бути будь-що одне з двох. Якщо в постменопаузі кровотеча постійна чи періодична, а пайпель-біопсія не виявила гіперплазії чи раку, за протоколом МОЗ подальше обстеження (гістероскопія або вишкрібання) є обов’язковим. Про ультразвукову діагностику — на сторінці УЗД органів малого таза.

Окремий випадок — кровотеча на тлі менопаузальної гормональної терапії. Для жінок зі збереженою маткою протокол МОЗ пояснює: в перші три місяці такі кровотечі поширені й про них кажуть на огляді через три місяці, а пізніше про них повідомляють негайно, щоб пройти УЗД і біопсію.

Пайпель — «сліпий» метод: катетер працює без візуального контролю. За настановою RCOG/BSGE (2016), амбулаторна біопсія має високу загальну точність для діагностики раку ендометрія, а для гіперплазії вона скромніша: навіть після негативного результату в 2 % жінок гіперплазія все ж є. Та сама настанова зазначає, що гістероскопія виявляє вогнищеві зміни, як-от поліпи, які сліпий забір може пропустити. Огляд AAFP (2020) додає, що недостатній зразок часто трапляється в жінок у постменопаузі, а якщо забір не вдався або матеріалу замало, пацієнтку слід направити на подальше обстеження.

У таких випадках за протоколом МОЗ 2021 року перевагу слід надавати гістероскопії з прицільною біопсією: коли зразок неінформативний; за УЗД чи біопсією підозрюють поліпи або інші зміни всередині матки; зразок доброякісний, але є інші ознаки високої підозри на гіперплазію чи рак; кровотеча хронічна; шийка матки настільки вузька, що зразок узяти не вдалося; а також за больового синдрому. Протокол МОЗ 2016 року з аномальних кровотеч називає інші умови для такого вибору: вік понад 40 років, чинники ризику раку ендометрія, неефективне попереднє лікування й міжменструальні кровотечі. Британський NICE (настанова NG88, 2018) для жінок із рясними менструаціями йде ще далі: рекомендує брати зразок ендометрія лише під час діагностичної гістероскопії й не пропонувати «сліпу» біопсію. Отже, вибір методу — індивідуальне рішення лікаря. Про гістероскопію — на сторінці гістероскопії.

Залежно від результату лікар говорить про нормальний ендометрій, його атрофію, гіперплазію, ознаки запалення (зокрема хронічного ендометриту) або рак. Гіперплазія ендометрія — це аномальне потовщення слизової оболонки матки: вона не є раком, але пов’язана з підвищеним ризиком розвитку раку тіла матки. Розрізняють гіперплазію без атипії (без аномальних клітин) й атипову (з аномальними клітинами).

За інформацією для пацієнток у протоколі МОЗ, при гіперплазії без атипії ризик розвитку раку в майбутньому становить менше одного випадку на 20 жінок, а при атиповій — до одного випадку на трьох, і приблизно в однієї з семи жінок з атиповою гіперплазією ракові клітини можуть бути вже на момент діагнозу. Ці цифри описують групи жінок, а не вас особисто, тому висновок завжди розбирають із лікарем. Тактику обирають індивідуально: це може бути спостереження з повторними біопсіями, гормональне лікування або операція.

Про біопсію ендометрія часто питають, коли планують вагітність, і тут настанови обережні. Американське товариство репродуктивної медицини (ASRM, 2021) пояснює, що гістологічне «датування» ендометрія не дає змоги відрізнити фертильних жінок від безплідних, тому біопсію більше не рекомендують у рутинному обстеженні безпліддя без інших клінічних показань. Європейське товариство ESHRE (2023) у настановах щодо повторних невдач імплантації допускає оцінку на хронічний ендометрит — тривале запалення слизової матки, яке діагностують гістероскопією або гістологією зразка. Водночас ESHRE зазначає, що висновки про цінність діагностики й лікування ендометриту значно ускладнює відсутність стандартизації.

Український протокол МОЗ окремо зазначає: у жінок із діагностованою гіперплазією перед допоміжними репродуктивними технологіями потрібно досягти її регресу. Чи потрібна біопсія у вашій ситуації, визначає гінеколог; про лікування безпліддя — на сторінці лікування безпліддя.

Найпоширеніший побічний ефект — спазми внизу живота, а кілька днів можуть тривати легкі кров’янисті виділення (StatPearls). Серйозні ускладнення рідкісні: огляд AAFP називає надмірну кровотечу, перфорацію матки чи шийки та інфекцію. Щоб вчасно їх помітити, лікарі просять повернутися на огляд, якщо після процедури є (StatPearls):

• підвищена температура;
• біль, що наростає, або спазми довше двох діб;
• кровотеча, рясніша за звичайну менструацію;
• виділення з неприємним запахом.

Масивна маткова кровотеча — невідкладний стан, при якому протоколи МОЗ передбачають виклик бригади екстреної медичної допомоги (швидка, 103).

У медичній мережі ЕКСПЕРТ пайпель-біопсію ендометрію виконують амбулаторно, тонким гнучким катетером, без госпіталізації та без загального знеболення. Прийом ведуть акушери-гінекологи, частина з яких — фахівці з УЗД, тож консультацію й ультразвукове дослідження можна пройти в одному місці. З’ясувати, чи підходить вам біопсія, можна на консультації гінеколога: лікар оцінює скарги, вирішує, чи потрібна біопсія, і після огляду обирає спосіб узяти зразок. Гістологічний висновок варто розібрати з лікарем на повторному прийомі.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці; вартість уточніть в адміністратора під час запису. Не чекайте запису, якщо кровотеча масивна: телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про біопсію та тлумачення її результатів ухвалює лише лікар після огляду. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.