Біопсія вульви та піхви у Львові

Біопсія — це насамперед спосіб з’ясувати, що відбувається на шкірі вульви чи слизовій піхви. Лікар бере невеликий зразок тканини, а патолог, тобто лікар, який вивчає тканини, оцінює його під мікроскопом. За настановою ACOG, зміни на вульві оцінюють візуально, а за потреби підтверджують гістологічно.

Біопсія — не те саме, що кольпоскопія. Кольпоскоп — це збільшувальний прилад, який, за описом NHS і Cancer Research UK, залишається зовні: лікар дивиться крізь нього на вульву й піхву. Якщо під час такого огляду він помічає щось незвичне, то може одразу взяти зразок. Для піхви Cancer Research UK уточнює, що біопсію можуть провести під час кольпоскопії або окремим дослідженням. Докладніше про сам огляд зі збільшенням — на сторінці кольпоскопії.

Свербіж вульви має багато причин. Українська клінічна настанова «Аномальні вагінальні виділення» (2022) нагадує, що багато жінок із симптомами, схожими на молочницю, можуть мати інше захворювання: дерматит чи екзему, склерозуючий лишай, вульводинію. В одному з досліджень, на які посилається настанова, таких виявилося понад половину серед жінок, які самі поставили собі діагноз. Європейська настанова ESGO з раку вульви наводить дані німецького дослідження: затримка діагностики раку вульви найчастіше була пов’язана з помилковим діагнозом вульвовагінального запалення. Щоб цього уникати, настанова радить оглядати вульву за будь-яких скарг за принципом «низького порогу», тобто без зайвого очікування. Тож зі свербежем чи іншими скаргами з боку вульви варто показатися лікарю до початку лікування, а тим паче якщо лікування не допомагає або скарги повертаються. Про лікування запальних станів піхви — на сторінці лікування вагініту.

Склерозуючий лишай — шкірне захворювання, яке найчастіше вражає ділянку статевих органів, зокрема вульву. NHS описує його як свербіж і білі гладкі або зморшкуваті ділянки, які легко травмуються; воно трапляється в будь-якому віці, але значно частіше в жінок після 50 років. Британська настанова BASHH (2024) пише: діагноз зазвичай можна встановити за характерним виглядом, але бажано підтвердити біопсією, особливо в молодших жінок. Біопсія, за цією настановою, необхідна, якщо діагноз сумнівний, є нетипові ознаки, підозра на диференційовану VIN чи плоскоклітинний рак, немає відповіді на лікування першої лінії або з’явилися нетипові пігментовані ділянки. NHS додає, що лишай підвищує ризик раку вульви; ризик невисокий, але грудку, потовщення шкіри або виразку, що не гоїться, варто показати лікарю. Для екземи вульви BASHH біопсію зазвичай не вимагає, а розглядає її за нетипової картини чи відсутності відповіді на лікування.

Генітальні бородавки (кондиломи) зазвичай розпізнають за виглядом. Американська CDC (2021) вважає біопсію потрібною, якщо утворення нетипові: пігментовані, ущільнені, зрощені з підлеглою тканиною, кровоточать чи виразкуються. Вона може знадобитися й тоді, коли діагноз сумнівний, утворення не реагують на стандартне лікування або стан погіршується під час терапії, особливо за ослабленого імунітету. За ACOG, біопсію роблять жінкам після менопаузи з утвореннями, схожими на бородавки, і жінкам будь-якого віку з підозрою на кондилому, якщо місцеве лікування не допомогло. Щодо виразок CDC зазначає, що біопсія може допомогти визначити причину тих із них, які незвичні або не відповідають на початкове лікування. Про видалення кондилом — на сторінці видалення кондилом.

За описом Cancer Research UK, біопсію піхви проводять, щоб з’ясувати, чи є передракові зміни (вагінальна інтраепітеліальна неоплазія, VAIN) або рак піхви. Лікар може запропонувати й біопсію шийки матки чи вульви, щоб виключити рак, який може поширюватися на піхву; про шийку матки докладніше на сторінці біопсії шийки матки. Для піхви описано панч-біопсію та ексцизійну біопсію, малу операцію з видаленням зміненої ділянки повністю чи частково. Панч-біопсію, за цим описом, зазвичай виконують амбулаторно під місцевим знеболенням, а ексцизійну — під місцевим або, залежно від ситуації, загальним.

Симптоми, з якими NHS радить звернутися до лікаря: грудка в піхві, виразки чи інші зміни шкіри в піхві або навколо неї, кровотеча після менопаузи, після сексу чи між менструаціями, біль під час сексу, виділення з неприємним запахом або з кров’ю, свербіж, що не минає, біль чи часті позиви під час сечовипускання. За тією ж службою, ці ознаки дуже поширені й мають багато причин, а рак піхви трапляється рідко, особливо до 40 років. Але важливо показатися лікарю, бо раннє виявлення полегшує лікування.

Патолог може виявити запальне захворювання шкіри, передракові зміни або рак; у разі раку мікроскопія визначає й його тип. Для вульви Міжнародне товариство з вивчення захворювань вульви й піхви (ISSVD) у 2015 році запропонувало терміни LSIL і HSIL. За ACOG, LSIL — це продуктивна ВПЛ-інфекція, зокрема генітальні бородавки, а HSIL — передракове ураження; раніше його називали VIN звичайного типу. Окремо виділяють диференційований тип VIN, який частіше пов’язаний із дерматозами вульви, насамперед зі склерозуючим лишаєм. За BASHH, на HSIL припадає близько 95 % випадків VIN, його зазвичай спричиняє стійка ВПЛ-інфекція, а ризик вищий у курців і за ослабленого імунітету.

Якщо лікар підозрює рак, ESGO рекомендує встановлювати діагноз панч- або інцизійною біопсією, а ексцизійної на першому етапі уникати, бо вона може ускладнити планування лікування. Коли уражень кілька, кожне радять біопсувати окремо й зафіксувати їхнє розташування. Тож спосіб біопсії підбирають індивідуально.

Подальші кроки залежать від відповіді патолога. При доброякісному дерматозі лікування підбирають за діагнозом. При HSIL вульви ACOG рекомендує лікування. Якщо прихованого інвазивного раку не підозрюють, це може бути висічення, лазерне видалення або місцеве лікування; якщо ж підозра є, радять розширене місцеве висічення навіть тоді, коли біопсія показала лише HSIL. Рецидиви після лікування можливі, тому ACOG планує контрольні візити через 6 і 12 місяців; якщо відповідь на лікування повна й нових уражень немає, далі вульву оглядають щороку. BASHH радить при HSIL оглянути також піхву, шийку матки й ділянку навколо ануса, оскільки ураження нерідко буває в кількох зонах. За українським стандартом медичної допомоги (наказ МОЗ № 1057, 2024), жінки з дисплазією вульви чи піхви в анамнезі не відповідають критеріям рутинного скринінгу раку шийки матки, тому про частоту її обстежень розпитайте лікаря.

Профілактика теж має значення. За ACOG, чотири- та дев’ятивалентна вакцини від ВПЛ знижують ризик HSIL вульви (для двовалентної такого не вивчали), а куріння з нею тісно пов’язане. Наказ МОЗ № 1057 зазначає, що вакцинацію від ВПЛ проводять, зокрема, для запобігання раку піхви й вульви, згідно з галузевими стандартами. Про щеплення — на сторінці вакцинація від ВПЛ.

Біопсія вульви або піхви є в переліку послуг медичної мережі ЕКСПЕРТ. Прийом ведуть акушери-гінекологи, частина з них — фахівці з ультразвукової діагностики, а консультацію, аналізи та УЗД можна пройти в одному місці. Якщо ви не певні, чи потрібна біопсія, почніть із консультації гінеколога: лікар огляне ділянку й вирішить, чи потрібне дослідження тканини.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Під час запису уточніть, який спосіб біопсії запропонує лікар, яке знеболення передбачене, де проводять гістологічне дослідження, коли буде результат і що входить у вартість. Не оцінюйте незвичні зміни на шкірі чи слизовій самостійно й не лікуйте їх без огляду. Якщо результат виявиться тривожним, лікар пояснить, які обстеження й до якого фахівця потрібні далі.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Потребу в біопсії та спосіб її проведення визначає лікар після огляду.