Лікування ендометріозу та аденоміозу починається з розуміння, про яку саме хворобу йдеться: назви схожі, а тактика різна. Ендометріоз — хронічне захворювання, при якому тканина, подібна до слизової оболонки матки (ендометрію), росте поза маткою. Вона реагує на гормони циклу, спричиняє запалення й утворення спайок, тобто рубцевих зрощень між органами. За даними ВООЗ, ендометріоз має близько 10 % жінок репродуктивного віку.
Вогнища найчастіше розташовані в малому тазі: на очеревині, яєчниках, маткових трубах, у просторі за маткою. Лікарі розрізняють поверхневі вогнища на очеревині, ендометріоїдні кісти яєчників (ендометріоми) і глибокий ендометріоз, який проростає в тканини, іноді у стінку кишки чи сечового міхура. Від форми залежить, яке обстеження потрібне і чи вистачить препаратів.
При аденоміозі подібна тканина проростає в м’язовий шар самої матки. Матка дифузно збільшується, менструації стають рясними й болючими, а через постійну крововтрату може розвинутися анемія. Його часто виявляють під час обстеження з приводу ендометріозу, міоми чи тазового болю.
Ендометрит — зовсім інша хвороба: запалення слизової оболонки матки, найчастіше через інфекцію. Його лікують інакше, тому схожість назв не повинна вводити в оману. Якщо ви не впевнені, з чим пов’язані ваші скарги, почніть із консультації гінеколога.