Пластика піхви (кольпорафія) у Львові

Перш ніж планувати пластику піхви у Львові, варто розуміти, що це за втручання і коли його радять. Пластика піхви, або кольпорафія, — загальна назва операцій, під час яких стінку піхви відновлюють і зміцнюють швами. Сама назва походить від грецьких слів «кольпос» (піхва) і «рафе» (шов), так її пояснює спільна термінологія Міжнародної урогінекологічної асоціації та Міжнародного товариства з нетримання (IUGA/ICS, 2016). Американська колегія акушерів і гінекологів (ACOG) описує кольпорафію як втручання через піхву, яке усуває випинання за рахунок власних тканин жінки, щоб стінка піхви знову підтримувала сечовий міхур чи пряму кишку.

Це реконструктивна операція: її мета, за ACOG, — повернути органи на їхнє звичне місце. На цій сторінці йдеться саме про лікування опущення стінок піхви, а не про естетичну інтимну пластику. Про неопераційні методи (вправи для м’язів тазового дна, песарій, місцеві естрогени) ми розповідаємо на сторінці лікування опущення органів малого таза.

Вибір втручання насамперед залежить від того, яка ділянка опустилася. Британська настанова NICE NG123 пропонує такі варіанти:

За одне втручання іноді виконують кілька операцій, щоб усунути кілька проблем одразу (ACOG). Якщо опустилася матка, пластику стінок піхви можуть поєднувати з її видаленням (RCOG); про цю операцію — на сторінці видалення матки (гістеректомія). ACOG зазначає, що після операцій, які закривають піхву, вагінальний статевий акт неможливий.

У переліку втручань цієї групи трапляються складні назви. Термінологія IUGA/ICS серед операцій, які можуть доповнювати задню пластику піхви, називає відновлення промежини (перинеорафію, перинеопластику) і зшивання м’язів, що піднімають задній прохід (леваторів). Сам термін «кольпоперинеолеваторопластика» в цих джерелах не вживається; за складом слова (кольпо- — піхва, перинео- — промежина, леваторо- — м’язи-підіймачі) він означає поєднання задньої кольпорафії з цими етапами.

Сакрокольпопексія — операція при опущенні склепіння піхви після видалення матки: за визначенням NICE, піхву за допомогою сітки прикріплюють до кістки в основі хребта. ACOG додає, що її виконують через розріз на животі або лапароскопічно, тобто через невеликий розріз із тонким оптичним інструментом. Чи потрібні вам такі етапи, пояснить хірург після огляду.

Британські установи оцінюють сітку по-різному, тому наводимо їхні позиції окремо:

• NICE. Настанова NG123 (2019) рекомендує пластику передньої й задньої стінок піхви без сітки. Процедурна настанова IPG599 (2017) щодо сітки, встановленої через піхву при такому опущенні, констатує серйозні, хоч і добре відомі, проблеми з безпекою та недостатні за якістю й кількістю дані про довготривалу ефективність.
• NHS. Операції при пролапсі з підтримувальною сіткою всередині піхви британська державна служба охорони здоров’я більше не проводить, якщо є альтернатива.
• MHRA. Британський регулятор ліків і медичних виробів у липні 2018 року повідомив, що уряд і NHS призупинили використання сітки, яку встановлюють через піхву при стресовому нетриманні сечі, поширили цю паузу на таку сітку при пролапсі й запровадили суворо обмежену практику. Водночас MHRA наголосило, що нових даних, які вимагали б регуляторних дій, не з’явилося, і його позиція щодо цих виробів не змінилася.

Сітку використовують і в частині операцій через живіт. ACOG попереджає, що після них є невеликий ризик прорізування сітки в піхву, а це може спричинити рубцювання й тривалий біль; іноді, щоб видалити сітку, потрібна ще одна операція. Якщо сітку вам уже встановлювали і з’явилися нові скарги, наприклад біль, виділення чи кровотеча з піхви, біль під час сексу, проблеми із сечовипусканням чи випорожненням, скажіть про це лікарю або хірургу, який вас оперував: NICE радить оцінити, чи не пов’язані вони із сіткою.

Британський Королівський коледж акушерів і гінекологів (RCOG) описує типове відновлення після передньої чи задньої пластики так:

• у сечовому міхурі може стояти катетер, зазвичай до доби, а в піхві — марлевий тампон, який виймають ще в лікарні;
• кров’янисті виділення, схожі на слабку менструацію, червоні чи коричневі, можливі 2–3 тижні; користуйтеся прокладками, а не тампонами, щоб не підвищувати ризик інфекції;
• шви розсмоктуються самі, а їхні фрагменти можуть виходити через кілька днів чи тижнів, і це нормально;
• після передньої пластики струмінь сечі може стати слабшим, а сечовипускання довшим, з часом це має минути;
• душ чи ванну зазвичай можна прийняти наступного дня.

Гуляти радять уже в день повернення додому, поступово подовжуючи прогулянки. Плавати зазвичай можна через 2–4 тижні, якщо кровотеча й виділення з піхви припинилися, а контактні й силові види спорту відкладають щонайменше на 6 тижнів. Якщо збільшувати навантаження поступово, більшість жінок, за даними RCOG, мають повернутися до звичної активності за 4–6 тижнів.

Натужуватися в туалеті не варто, тож випорожнення мають бути м’якими. RCOG радить їжу з достатньою кількістю клітковини і до двох літрів рідини на день, переважно води; спершу можуть знадобитися й проносні засоби. Невисока підставка під ноги, щоб коліна були вище за стегна, теж допомагає не натужуватися. Вправи для м’язів тазового дна можна обережно починати, щойно зняли катетер і ви мочитеся самостійно, а виконувати їх радять щонайменше тричі на день.

ACOG наголошує: жодне лікування, зокрема операція, не гарантує, що зникнуть усі симптоми. Після втручання можуть з’явитися й нові проблеми, наприклад біль під час сексу, тазовий біль чи нетримання сечі. Якщо оперуватися в молодому віці, є шанс, що пролапс повернеться і знадобиться подальше лікування.

Чи можна чимось запобігти рецидиву, невідомо. Проте, за ACOG, може допомогти уникати навантажень, що підвищують тиск у животі: стежити за вагою, не допускати закрепів і не піднімати важкого. Якщо симптоми повернулися або з’явилися нові, скажіть про це лікарю: настанова NICE наголошує, що після операції жінка повинна мати змогу знову звернутися до фахівця.

Більшість жінок після пластики тазового дна відновлюються добре, але, як і після будь-якої операції, можливі ускладнення (RCOG). Зверніться до лікаря або в лікарню, де вас оперували, за таких ознак:

• печіння й різь під час сечовипускання або часте сечовипускання: це може бути інфекція сечових шляхів;
• рясна кровотеча з піхви чи виділення з неприємним запахом, особливо разом із температурою й поганим самопочуттям: можлива інфекція або скупчення крові в піхві.

Негайно звертайтеся по медичну допомогу, якщо нога болить, почервоніла, набрякла й гаряча або на неї важко спиратися: це може бути тромбоз глибоких вен. Задишка, біль у грудях чи кашель із кров’ю можуть свідчити, що тромб потрапив у легені, і теж потребують негайної допомоги. Щоб знизити ризик тромбів, RCOG радить якомога раніше вставати й рухатися, а лежачи робити вправи для ніг; за потреби лікар призначає препарати, що розріджують кров, або компресійні панчохи.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ прийом ведуть акушери-гінекологи, частина з них — фахівці з ультразвукової діагностики. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці, а лікарня мережі на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово. Почніть із консультації гінеколога: лікар огляне вас, пояснить, чи потрібна операція і яке втручання доречне. Про песарій як варіант без операції — на сторінці встановлення песарія.

Де саме проводять операцію, яке знеболення застосовують і скільки триватиме перебування в лікарні, уточніть під час консультації. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці; вартість консультації й операції уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію ухвалюють після огляду й обговорення з лікарем.