Парціальна резекція меніска в Ужгороді

Меніски, за настановою МОЗ України 00425 «Розриви меніска» (Duodecim, оновлено 21.07.2017), розподіляють і пом’якшують навантаження на колінний суглоб, особливо під час бігу чи стрибків, і допомагають йому бути стабільним. Тому головне питання парціальної резекції — не «чи видаляти», а «скільки саме».

Ця ж настанова застерігає: надто широке видалення меніска, навіть ендоскопічне, може призвести до вторинного остеоартрозу (рівень доказовості C). Як від повного видалення меніска прийшли до часткового і як вирішують, чи оперувати взагалі, розказуємо на сторінці видалення або резекція меніска. Як хірург працює через кілька невеликих розрізів, описано на сторінці артроскопія колінного суглоба.

Меніскектомію розрізняють за обсягом. Європейський консенсус ESSKA 2016 (Європейське товариство спортивної травматології, хірургії коліна й артроскопії) проводить межу по периферичному краю, тобто зовнішньому обідку меніска: тотальна меніскектомія забирає і його. Під час парціальної резекції цей край зберігають, а прибирають пошкоджену ділянку. Субтотальну меніскектомію консенсус окремо не визначає, але разом із тотальною відносить до чинників гіршого результату (рівень C).

За консенсусом ESSKA 2019, до звичних щоденних справ після часткової, субтотальної і навіть тотальної меніскектомії зазвичай повертаються за 2–4 тижні.

Багато залежить від того, чи тримається уламок на місці. Консенсус ESSKA 2019 про травматичні розриви називає нестабільним фрагмент, який може зміститися до центру суглоба й заклинити коліно або зсувається приблизно на 5 мм і більше; стабільним — такий, що не зрушується, коли хірург перевіряє його зондом (рівень D).

Часткову резекцію травматичного розриву цей консенсус радить лише тоді, коли розрив не можна ні зшити, ні залишити без втручання, наприклад при складному чи клаптевому розриві (рівень D). Повний перелік таких випадків і логіку вибору наведено на сторінці видалення або резекція меніска.

Радіальні (поперечні) розриви консенсус розбирає окремо. Ближче до краю меніска, у зонах 1 і 2, їх радить зшивати, а частково видаляти лише тоді, коли шов технічно неможливий або раніше зшитий розрив розійшовся (рівень C). У внутрішній зоні 3 такий розрив можна прибрати, залишивши периферичну стінку. Деякі хірурги поєднують обидва підходи: зовнішню частину зшивають, внутрішню вирізають, хоча досліджень, які б порівнювали це зі швом по всій довжині, немає (рівень D). Хто й коли може розраховувати на шов, пояснюємо на сторінці шов меніска.

При дегенеративному розриві в людей від 35 років консенсус ESSKA 2016 не ставить операцію першим кроком (рівень A). Чому так і що радять настанови МОЗ, пояснено на сторінці про видалення або резекцію меніска. Виняток — виражені механічні симптоми: тоді втручання можна обговорити раніше. Як приклади консенсус наводить неповний обсяг рухів у коліні, щоденне «заїдання» суглоба і блокування довше 2 секунд, що повторюється щонайменше тиждень (рівень D). Водночас автори визнають, що єдиного визначення механічних симптомів досі немає.

Внутрішній (медіальний) меніск, за настановою МОЗ 00425, травмується вп’ятеро частіше за зовнішній (латеральний). Проте при дегенеративному розриві саме на зовнішньому меніску часткова резекція, за ESSKA 2016, має гірший прогноз: хірургічних ускладнень після неї більше (рівень A), а ризик артрозу на латеральному боці вищий (рівень C).

У консенсусі ESSKA 2016 про дегенеративні розриви хірургічні ускладнення резекції названо нечастими (рівень A); частоти наведено на сторінці про видалення або резекцію меніска. Гірший або невдалий результат у таких пацієнтів, за консенсусом, частіше пов’язаний з більшою масою тіла, зовнішнім боком, пошкодженим хрящем, набряком кісткового мозку, випинанням (екструзією) меніска за край суглоба і великим обсягом видалення, про який ідеться вище (рівень C). Екструзію консенсус пов’язує й з локальним остеонекрозом, тобто відмиранням ділянки кістки, після часткової резекції.

Британська NHS серед рідкісних ускладнень артроскопії називає реакцію на анестетик, біль, оніміння чи поколювання в суглобі, тромби та інфекцію.

Стандарт МОЗ «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (наказ № 540 від 23.04.2026) відносить артроскопію без імплантації штучних матеріалів до чистих ортопедичних втручань, для яких антибіотикопрофілактика не показана. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

За клінічною настановою ДЕЦ «Тромбоемболія легеневої артерії» (2016), тромбоз глибоких вен після ортопедичних операцій зазвичай трапляється частіше, ніж після інших, і найімовірніший протягом перших 2 тижнів. Британська NICE NG89 (для людей від 16 років) зазначає, що профілактика тромбозу зазвичай не потрібна, якщо людина має низький ризик тромбозу, а загальний час анестезії під час артроскопічної операції на коліні не перевищив 90 хвилин; інакше може йтися про низькомолекулярний гепарин. Чи потрібна профілактика вам, вирішить лікар.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому болю в грудній клітці, травмах, які загрожують життю, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Задишка чи біль у грудях разом із болем і набряком ноги, за британською NHS, можуть означати, що тромб потрапив у легені.

Серед найпоширеніших ознак тромбозу глибоких вен ноги настанова МОЗ 00108 «Тромбоз глибоких вен» називає, зокрема, набряк, біль і розширення поверхневих вен; приблизно половина випадків перебігає без симптомів. NHS серед ознак називає, зокрема, пульсуючий біль і набряк однієї ноги, зазвичай у литці або стегні, почервоніння, посиніння чи потемніння шкіри навколо болючого місця, набряклі вени; при підозрі на тромбоз NHS радить попросити термінового прийому лікаря того ж дня. Так само терміново, того ж дня, зверніться до лікаря або в лікарню, де вас оперували, якщо після артроскопії з’явилася хоч одна з ознак, які називає NHS: висока температура або вас кидає то в жар, то в холод; сильний чи наростаючий біль у суглобі; рідина з неприємним запахом із розрізу; сильний набряк чи почервоніння навколо суглоба; оніміння або поколювання біля нього.

Пізніше, під час відновлення, показатися хірургу консенсус ESSKA-AOSSM-AASPT 2024 радить у таких випадках (рівень B): біль тримається; скутість або рідина в суглобі повертаються; коліно й далі нестійке; є механічні симптоми; з’явилися неврологічні порушення; підозрюєте інфекцію чи тромбоз.

Окремо про інфекцію суглоба. Настанова МОЗ 00440 радить вважати гострий запальний процес в одному суглобі з гарячкою бактеріальним, поки не доведено інше, і попереджає: у людей похилого віку, при імуносупресивній терапії чи інфекції протезованого суглоба гарячки може не бути. Тож насторожити має кожна ознака окремо: коліно гаряче, сильно набрякло чи почервоніло, біль сильний або наростає, навіть без температури. За настановою МОЗ «Біль у коліні» (00421), підозра на гнійний артрит потребує термінової госпіталізації: того ж дня зверніться до лікарні або телефонуйте 103.

Якщо коліно травмували знову, одразу телефонуйте 103 при деформації чи неприродному положенні кінцівки, рані в місці травми чи уламках кістки в ній, сильній кровотечі (наказ МОЗ № 441). За інших підозр на перелом теж можна телефонувати 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду (Правила, затв. наказом № 583, п. 11). Лікарня медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а в Ужгороді працює цілодобово.

Ортопеди-травматологи медичної мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді консультують, лікують без операції та оперують; з операцій на меніску тут роблять шов, резекцію та парціальну резекцію. Дорослим операції проводять у лікарні мережі на вул. Капушанській, 23а. Чи потрібна операція дитині чи підлітку, скаже дитячий ортопед-травматолог.

Шлях починається з консультації ортопеда-травматолога: лікар огляне коліно, оцінить, чи можна обійтися без втручання або зшити розрив, і пояснить, про який обсяг операції йдеться у вашому випадку. Рентген і УЗД суглобів роблять у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. КТ чи МРТ, якщо вони потрібні, лікар призначить і пояснить, де їх зробити. Знімки, які вже маєте, можна принести на розбір результатів рентгену, КТ чи МРТ. Записатися можна телефоном або через форму на цій сторінці; вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Обсяг втручання на меніску визначають разом із хірургом з огляду на вид розриву, стан коліна й ваші очікування.