Більшість наведених нижче рекомендацій сформульовано для артрозу колінного суглоба.
| Суглоб |
Гіалуронова кислота |
PRP |
| Колінний |
настанова МОЗ 00396 — погляди на ефективність різняться, коліно — основна ділянка застосування; настанова ДЕЦ (R32) не рекомендує; NICE радить не пропонувати; ACR — умовно проти; AAOS — не для рутинного використання |
NICE — лише за особливих умов контролю, згоди та аудиту чи досліджень; AAOS — «може» зменшувати біль, сила рекомендації обмежена; ACR — сильно проти |
| Кульшовий |
у дослідженні з настанови ДЕЦ результат не відрізнявся від плацебо; ACR — сильно проти |
ACR — сильно проти |
| Суглоб в основі великого пальця кисті |
ACR — умовно проти |
у кисті метод не досліджено, тож ACR рекомендації не дає |
Настанова МОЗ 00396 «Остеоартроз» (адаптована настанова Duodecim, 2017) зазначає, що погляди на ефективність гіалуронатів різняться. Основна ділянка їх застосування — колінний суглоб, хоча їх можна використовувати й при артрозі інших суглобів, наприклад гомілковостопного, — для нього доказів недостатньо; зазвичай роблять від трьох до п’яти введень з інтервалом в один тиждень. Вирішуючи, чи призначати такий курс, настанова радить зважити вартість, те, що кожне введення потребує візиту до лікаря, і ризик ускладнень від ін’єкції в суглоб.
Українська настанова ДЕЦ (2017) — адаптований синтез настанов NICE, EULAR та ESCEO, а не наказ. Окрім рекомендації R32, у ній є й інша позиція: алгоритм ESCEO вважає роль гіалуронової кислоти остаточно не з’ясованою і відводить ін’єкціям у суглоб другий етап лікування — коли симптоми не минають попри нестероїдні протизапальні засоби або коли ці засоби протипоказані. ESCEO вважає, що в літніх людей з артрозом коліна чи за високого ризику побічної дії цих засобів гіалуронова кислота може їх замінити.
Американська ACR (2019) теж залишає простір для рішення: її умовна рекомендація проти гіалуронової кислоти в коліні не виключає ін’єкцію, якщо інші варіанти вичерпано або вони не дали достатнього полегшення, а пацієнт знає, що доказів користі мало. Для кульшового суглоба ACR оцінює докази відсутності користі як якісніші, тому рекомендація там сильна.
Щодо сухожилків настанова МОЗ 00407 «Латеральний та медіальний епікондиліт ліктьового суглоба» зазначає, що ін’єкції збагаченої тромбоцитами плазми (як і ботулотоксину) можуть полегшити симптоми хронічного латерального епікондиліту — «тенісного ліктя» (докладніше — на сторінці лікування епікондиліту). OrthoInfo теж пише, що PRP ефективний при хронічних ушкодженнях сухожилків, особливо при «тенісному лікті», а британська NICE вважає докази ефективності ін’єкцій власної крові, зокрема PRP, недостатніми й допускає метод лише за особливих умов контролю, згоди, аудиту чи досліджень. Настанова МОЗ 00430 «Ахіллове сухожилля: тендинопатії та розрив» серед методів лікування тендинопатії PRP не згадує; за OrthoInfo, при хронічному тендиніті ахіллового сухожилка та сухожилка наколінка метод багатообіцяючий, але поки важко сказати, чи він дієвіший за звичне лікування.