Декомпресія карпального каналу в Ужгороді

Декомпресія карпального каналу в Ужгороді — це операція, яка знімає тиск із серединного нерва там, де він проходить у кисть. За поясненням американської академії ортопедичних хірургів (AAOS), дахом зап’ясткового каналу є міцна поперечна зв’язка зап’ястка, а межі каналу настільки жорсткі, що він майже не може розширитися. Разом із нервом через канал проходять дев’ять сухожиль, які згинають пальці. Коли канал звужується або набрякає тканина навколо сухожиль, нерв стискається, а його кровопостачання погіршується.

Під час операції хірург розсікає поперечну зв’язку. За AAOS, згодом вона зростається подовженою, тож у каналі стає більше місця, тиск на нерв зменшується, а кровотік у ньому може відновитися. Операцію в англомовних джерелах називають carpal tunnel release, тобто «звільнення зап’ясткового каналу».

Настанова МОЗ 00411 «Синдром зап’ясткового каналу» починає з лікування без операції. При легких симптомах і знахідках основне — зменшити фізичне навантаження на руку й лікуватися консервативно, наприклад нічною шиною. Хірургічні методи, за настановою, необхідно розглянути, якщо порушення чутливості тривале і на ЕМГ виявлено тяжкий ступінь защемлення нерва або якщо розвивається рухова слабкість.

Чому не варто затягувати, пояснює настанова МОЗ 00779 «Защемлення нерва і компресійні розлади»: при тунельній нейропатії рухові симптоми вимагають своєчасного хірургічного втручання, інакше атрофія м’язів може стати незворотною. AAOS зважає на тяжкість симптомів, дані огляду, відповідь на лікування без операції й результати обстежень. Якщо оніміння давнє й постійне, а м’язи біля основи великого пальця схудли, операцію можуть порадити, щоб запобігти незворотному ушкодженню нерва.

Нічну шину й зміну навантаження в Ужгороді призначає невролог; якщо скарги пов’язані з діабетом чи гіпотиреозом, лікар може скерувати до ендокринолога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Детальніше — на сторінці лікування тунельного синдрому. Ін’єкцію стероїду в канал настанова 00411 допускає до операції. Настанова AAOS 2024, втім, за сильними доказами вважає, що тривалого покращення ін’єкція не дає. В Ужгороді блокаду карпального каналу виконує невролог під контролем УЗД.

Електронейроміографія (ЕНМГ) вимірює, як нерв проводить сигнал. Тут позиції настанов різняться, і варто знати обидві.

• Настанова МОЗ 00411. ЕНМГ завжди потрібно проводити перед рішенням про хірургічне втручання, а також коли клінічно встановити діагноз неможливо.
• Американська AAOS (2024). За сильними доказами, для діагнозу можна використовувати клінічну шкалу CTS-6 замість рутинних УЗД чи ЕНМГ. МРТ, за помірними доказами, для діагностики синдрому використовувати не слід.

Обстеження потрібне ще й тому, що схожі скарги дають інші стани. Настанова 00411 радить оглядати всю руку, починаючи з шиї: шийний корінцевий синдром може викликати подібне оніміння кисті. Лікар скаже, чи потрібна ЕНМГ, і куди звернутися. Якщо рух у зап’ясті обмежений або воно болить, лікар, за AAOS, може призначити рентген, щоб виключити інші причини, зокрема артрит, ушкодження зв’язок чи перелом.

За AAOS, більшість хірургів розсікають зв’язку одним із двох способів, мета яких однакова:

• відкрита операція: невеликий розріз на долоні, через який хірург бачить зв’язку й перетинає її;
• ендоскопічна операція: один або два менші розрізи, крізь які вводять мініатюрну камеру й спеціальний ніж.

Результати обох способів, за AAOS, подібні, а в кожного свої переваги й ризики. Настанова AAOS 2024 за сильними доказами не бачить різниці в результатах, які оцінюють самі пацієнти, між міні-відкритою й ендоскопічною операцією. Доказовий огляд у настанові МОЗ 00411 так само зазначає, що стандартна відкрита операція може давати подібне полегшення, що й альтернативні способи.

В Ужгороді спосіб операції для вас обирає хірург після огляду й пояснює чому. За настановою 00411, зв’язку розсікають амбулаторно під місцевою анестезією, а за настановою AAOS 2024 можна обійтися лише місцевою анестезією. В Ужгороді вид знеболення обирає анестезіолог.

Пам’ятка британської лікарні DBTH NHS описує звичний перебіг. Шви знімають приблизно через два тижні. Після цього рубець може трохи розійтися, і це вважається нормою. Спочатку рубець червоний і товстий, а згодом блідне до тонкої лінії; болючим він може бути 6–8 тижнів. Руку радять почати використовувати для легких справ через 48 годин і поступово збільшувати навантаження, навіть якщо спершу вона слабка.

Щодо відновлення після операції настанова AAOS 2024 подає три позиції:

• шину чи ортез після операції використовувати не слід (помірні докази), якщо хірург не призначив інакше: сторінка AAOS для пацієнтів OrthoInfo допускає, що шину може знадобитися носити кілька тижнів;
• заняття під наглядом фахівця з терапії кисті рутинно не призначають (помірні докази);
• біль знімають нестероїдними протизапальними засобами та/або парацетамолом (сильні докази).

Вправи й режим порадить лікар, а за потреби скерує на реабілітацію. Про зняття швів — сторінка зняття швів.

Британська NHS пише, що операція зазвичай виліковує синдром зап’ясткового каналу. За AAOS, нічні симптоми в більшості людей значно слабшають уже приблизно за перший тиждень, а оніміння й поколювання зменшуються впродовж перших місяців. У частини людей з легким синдромом чутливість може повернутися одразу, при тяжкому кінчики пальців можуть не відчувати нормально 6–12 місяців, а в дуже тяжких випадках дехто може так і не відновити її повністю.

Настанова МОЗ 00411 так само попереджає: у складних випадках відновлення рухових і чутливих порушень може тривати близько року, або ці зміни незворотні. За AAOS, інша хвороба, що дає біль чи скутість кисті, як-от артрит або тендиніт, може сповільнити відновлення.

Найчастішими ускладненнями декомпресії AAOS називає кровотечу, інфекцію, проблеми із загоєнням рани та подразнення або ушкодження нерва. Пам’ятка DBTH NHS радить звернутися до лікаря, якщо з’явилися:

• симптоми не покращилися за чотири тижні після операції;
• стійке оніміння шкіри пальця, якого до операції не було;
• звичні рухи кисті не повернулися за чотири тижні.

Ознаки можливої інфекції рани — окремо: якщо рана пульсує, неприємно пахне або сильно набрякла, пам’ятка шотландської NHS Greater Glasgow and Clyde радить зв’язатися з клінікою негайно; DBTH до таких ознак додає пульсівний біль та/або підвищену температуру. З будь-якою з них не чекайте планового огляду, а зв’яжіться з лікарем, який вас оперував, негайно. Стандарт МОЗ «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (наказ № 540 від 23.04.2026) при чистих операціях на кисті без імплантації штучних матеріалів її проведення не вважає показаним. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, анафілактичній реакції, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Операцію при синдромі зап’ясткового каналу виконує ортопед-травматолог у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді, у лікарні мережі на вул. Капушанській, 23а. Почніть із консультації ортопеда-травматолога: він огляне руку, за потреби призначить рентген чи УЗД і скаже, чи потрібна операція зараз. Якщо діагноз ще не встановлено, почати можна з консультації невролога.

Інші операції на кисті, зокрема при клацаючому пальці, описано на сторінці хірургія кисті. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці; вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібна декомпресія карпального каналу і яким способом її робити, вирішують після огляду й обстеження.