Блокада при болю — це введення препаратів у болючу зону або поруч із нервом, який цей біль передає. За описом послуги на сайті медичної мережі ЕКСПЕРТ, лікар після клінічної оцінки стану вводить знеболювальні й протизапальні препарати у відповідну зону; послугу описано для гострих і хронічних больових синдромів, коли стандартне медикаментозне лікування не дає достатнього ефекту.
Європейська асоціація урологів (EAU, настанова «Хронічний тазовий біль», 2026) пише про блокади нервів обережніше. Їх зазвичай виконують фахівці з лікування болю в межах ширшого плану лікування. Вони можуть мати діагностичну чи лікувальну роль, а лікар має вміти добирати пацієнтів і знати показання, ризики та користь; часто потрібне й володіння методами візуалізації, щоб ввести препарат точно. Доказова база застосування таких втручань при хронічному болю, не пов’язаному з раком, слабка.
У чинному стандарті МОЗ «Хронічний больовий синдром у дорослих та дітей» (наказ № 643, 2023) і в клінічній настанові ДЕЦ «Управління хронічним болем» блокад не згадано; ця настанова (для дорослих) не поширюється на втручання, які надають лише на рівні вторинної медичної допомоги. Окремого українського документа про блокади саме при урологічному болю ми не знайшли, тому далі спираємося на іноземні настанови й називаємо, чиї вони.