Катетеризація сечового міхура у Львові

Катетеризація сечового міхура — це введення катетера, тобто гнучкої трубки, яка відводить сечу з міхура. За NHS, катетер зазвичай ставить лікар або медсестра: через сечівник (уретральний катетер) або через невеликий отвір у нижній частині живота (надлобковий катетер). BAUS додає, що катетер виготовляють із латексу або силікону, а сеча стікає в мішок на нозі чи на животі; замість мішка інколи ставлять клапан, і сечу випускають, відкриваючи його.

NHS виділяє два основні типи. Переривчастий катетер вводять у міхур тимчасово й видаляють, щойно він спорожнений. Постійний лишається на багато днів чи тижнів, його тримає в міхурі надутий балончик. Постійний катетер зручніший, бо не потрібні повторні введення, але, за NHS, частіше спричиняє проблеми, зокрема інфекції. Британська настанова NICE щодо симптомів нижніх сечових шляхів у чоловіків (CG97, п. 1.3.10) радить запропонувати переривчасту катетеризацію перед постійною (уретральною чи надлобковою) чоловікам із симптомами спорожнення, яких не вдалося усунути менш інвазивними засобами.

Для довготривалих катетерів у первинній і громадській ланці NICE CG139 (розділ 1.2) додає: постійний катетер варто використовувати лише після розгляду альтернативних способів, потребу в ньому треба регулярно переглядати й видаляти катетер якнайшвидше. Європейська асоціація урологів (EAU) у настанові з урологічних інфекцій також радить, щоб тривалість катетеризації була мінімальною (сильна рекомендація).

NHS називає такі причини:

• перешкода відтоку сечі в сечівнику, наприклад рубці чи збільшена простата;
• слабкість сечового міхура або ураження нервів, що заважає помочитися;
• спорожнення міхура до, під час або після деяких операцій;
• введення ліків безпосередньо в міхур, наприклад при хіміотерапії раку міхура;
• крайній засіб при нетриманні сечі, якщо інше лікування не допомогло.

Скільки катетер стоїть, залежить від його типу й причини: від кількох хвилин, годин чи днів до тривалого часу (NHS). Причину труднощів із сечовипусканням з’ясовує уролог, почати можна з консультації уролога. Якщо причина в збільшеній простаті, читайте про лікування аденоми простати, а про звуження сечівника — на сторінці уретротомії. Скільки сечі лишається в міхурі після сечовипускання, лікар може оцінити за УЗД сечового міхура.

EAU в настанові з чоловічих симптомів нижніх сечових шляхів описує гостру затримку сечі так: міхур болісний, його можна намацати чи відчути при перкусії, а пацієнт не може помочитися зовсім. Для чоловіків NICE CG97 (п. 1.7.1) радить негайно катетеризувати чоловіків із гострою затримкою сечі, а перед видаленням катетера запропонувати альфа-адреноблокатор (п. 1.7.2; чи потрібні вам ліки цієї групи, вирішує лікар). Обидві настанови стосуються чоловіків: окремих рекомендацій щодо жінок і дітей у джерелах цієї сторінки немає, тож рішення ухвалює лікар.

Український стандарт МОЗ «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги» (наказ № 1044, розд. IV, п. 5, пп. 3) відносить до ургентних урологічних станів гостру затримку сечі у разі невдачі катетеризації або наявності ускладнень: макрогематурії з тампонадою, гарячки чи ознак сепсису, гострого ураження нирок постренального типу, тяжких електролітних зсувів, підозри на нейрогенну затримку. Це критерії для лікаря й закладу, а не інструкція для самодіагностики: остаточне рішення, за стандартом, ухвалює лікар.

Що робити. Якщо ви раптом зовсім не можете помочитися й болить низ живота, не чекайте планового запису: їдьте до лікарні негайно. У п. 4 наказу МОЗ № 583 гостра затримка сечі окремо не названа; одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Хронічна затримка — це інше: за EAU, міхур не болить, але лишається відчутним і після сечовипускання, можливе нетримання сечі. Для чоловіків із хронічною затримкою (залишок сечі понад 1 літр або міхур, який можна намацати чи відчути при перкусії) NICE CG97 радить визначити креатинін у крові й обстежити верхні сечові шляхи (п. 1.7.4), катетеризувати чоловіків із порушенням функції нирок чи гідронефрозом, спричиненими хронічною затримкою (п. 1.7.5), і розглянути самостійну або за участю доглядальника переривчасту катетеризацію перед постійною (п. 1.7.3). Хірургічні варіанти при збільшеній простаті описано на сторінці ТУР простати.

Тип і розмір постійного катетера лікар обирає за індивідуальними особливостями, зокрема алергією на матеріали, попередніми катетерами й причиною катетеризації (NICE CG139, п. 1.2.3.4, для довготривалих катетерів). Тому розкажіть:

• чи є алергія на латекс: за BAUS, тоді застосовують катетер без латексу;
• чи були травми промежини, статевого члена чи сечівника, чи є кров із сечівника: за EAU, кров із зовнішнього отвору сечівника — головна ознака травми уретри, хоча її відсутність травму не виключає, а труднощі чи неможливість провести катетер — ще одна ознака;
• чи ставили катетер раніше і як це минуло;
• чи були інфекції сечових шляхів і які ліки ви приймаєте.

За описом послуги на сайті медичної мережі ЕКСПЕРТ, обмеженням є гострі травми сечівника. Який шлях відведення сечі обрати, через уретру чи надлобковий, вирішує лікар після огляду.

За NHS, головна проблема катетерів — інфекції в уретрі, міхурі, а рідше й у нирках. Інфекція можлива і при короткочасному, і при довготривалому катетері, але чим довше його використовують, тим вищий ризик. Також трапляються спазми міхура (схожі на спазми в животі), підтікання сечі, закупорка катетера й пошкодження уретри. BAUS називає типовими проблемами закупорку, біль і повторні інфекції, але зазначає, що більшість людей справляються.

EAU у настанові з урологічної травми наводить, що в чоловіків пошкодження уретри під час трансуретральної катетеризації трапляється від 6,2 до 13,4 випадку на 1000 введених катетерів: наприклад, коли кінчик катетера створює хибний хід або балончик роздувається в уретрі. Для зниження ризику EAU радить забезпечити належне навчання тих, хто ставить катетер (сильна рекомендація), а NICE CG139 (для довготривалих катетерів у первинній і громадській ланці) радить, щоб медичні працівники проводили катетеризацію як асептичну процедуру й використовували відповідну змазку з одноразового контейнера, щоб зменшити травму уретри та ризик інфекції.

Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024). BAUS пояснює, що в людини, у якої катетер стоїть понад кілька днів, у сечі завжди будуть бактерії, і це саме по собі не означає інфекції та не потребує антибіотиків; їх призначають за симптомів інфекції.

EAU у настанові з урологічних інфекцій радить: не робити рутинний посів сечі в катетеризованих пацієнтів без симптомів; загалом не лікувати безсимптомну бактеріурію, пов’язану з катетером; не застосовувати антимікробні засоби профілактично для запобігання таким інфекціям (усе це сильні рекомендації); перед початком антимікробної терапії замінити або видалити постійний катетер. Стандарт МОЗ про раціональне застосування протимікробних засобів у закладах спеціалізованої допомоги (наказ № 1328, додаток 2, п. 24) забороняє продовжувати антибіотикотерапію лише через наявність сечового катетера без ознак активної інфекції.

BAUS радить мити катетер і шкіру довкола щодня теплою водою з милом (у необрізаних чоловіків відтягувати крайню плоть), пити достатньо рідини, не перегинати трубку й тримати мішок нижче рівня міхура. За BAUS, мішки й клапани змінюють щотижня. Про строк заміни самого катетера джерела розходяться: BAUS пише «щонайменше раз на 3 місяці», NICE CG139 (п. 1.2.5.12) — лише за клінічної потреби або за чинними рекомендаціями виробника, а EAU вважає, що довготривалі постійні катетери не слід міняти рутинно. Тому строк визначає лікар.

Видаляють катетер, спустивши балончик і витягнувши трубку через сечівник. Антибіотики перед цим, за BAUS, зазвичай не потрібні. Перші рази після видалення сечовипускання може пекти чи щипати. Медичний персонал стежить, як спорожнюється міхур, зокрема сканером; якщо помочитися не вдається, зазвичай ставлять новий катетер або, за згодою пацієнта, навчають переривчастої самокатетеризації.

За описом послуги на сайті, катетеризацію проводять в умовах лікарні: її виконує лікар або медичний персонал зі стерильним одноразовим катетером, а перед введенням проводять обробку та знеболення. Урологія є одним із напрямів мережі, а в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому уролога, а також чи виконують катетеризацію вночі й у вихідні, уточніть під час запису. Вартість уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Тип катетера, строк його використання й тактику лікування визначає лікар після огляду.