Уретротомія у Львові

Стриктура уретри — це звуження сечівника. Європейська асоціація урологів (EAU, настанова «Urethral Strictures», 2026) описує її в чоловіків як звужену ділянку передньої уретри, де слизова оболонка й навколишня губчаста тканина замінюються рубцем. Британська асоціація урологів (BAUS) зазначає, що звуження найчастіше виникає в бульбарному відділі, тобто в ділянці промежини, а його довжина буває від менше ніж 1 см до всієї уретри.

Серед причин BAUS називає запалення (зокрема інфекції, що передаються статевим шляхом, і склероатрофічний ліхен), травми, катетеризацію та інші втручання через уретру, опромінення чи операції на сусідніх органах, вроджені стани; частина звужень виникає без встановленої причини. Уретротомія — ендоскопічне втручання: звуження розсікають зсередини сечівника. Ця сторінка розповідає про стриктури в чоловіків; звуження уретри в жінок EAU розглядає окремим розділом, і тактику в такому разі визначає лікар.

За BAUS, при незначному звуженні скарг може не бути, а при вираженому з’являються:

• слабкий струмінь і потреба напружуватися під час сечовипускання;
• розбризкування або роздвоєння струменя, підтікання сечі після сечовипускання;
• часте сечовипускання, біль під час нього, інфекції сечових шляхів;
• слабший викид і менший об’єм еякуляту.

За даними, які наводить EAU, у великій серії пацієнтів найчастішим проявом були симптоми з боку нижніх сечових шляхів (54,3 %), далі — гостра затримка сечі (22,3 %), інфекції сечових шляхів (6,1 %) і труднощі з введенням катетера (4,8 %). BAUS пояснює, чому звуження не варто ігнорувати: сеча може затримуватися в міхурі, що призводить до інфекцій міхура, простати чи нирок і утворення каменів, а рідко — до тривалого ушкодження міхура й ниркової недостатності.

Водночас EAU не радить втручатися, якщо звуження випадково знайшли, воно не дає скарг і просвіт ширший за 16 Fr (слабка рекомендація): ризик прогресування в таких людей низький.

Чинного українського клінічного протоколу щодо стриктури уретри ми не знайшли (реєстр ДЕЦ, перевірено 06.10.2026), тому діагностику й показання наводимо за європейською настановою EAU (2026):

• урофлоуметрія (вимірювання швидкості струменя) й оцінка залишкової сечі в міхурі — сильна рекомендація для всіх, у кого підозрюють стриктуру; залишкову сечу визначають на УЗД сечового міхура;
• ретроградна уретрографія — щоб оцінити місце й довжину звуження, якщо розглядають реконструктивну операцію (сильна рекомендація);
• уретроцистоскопія — як доповнення до знімків, якщо потрібна додаткова інформація (слабка рекомендація).

Уродинамічне дослідження, за EAU, більшості людей зі стриктурою не потрібне. Які саме обстеження знадобляться вам, вирішує уролог на консультації.

Від довжини, місця й історії звуження залежить, чи має сенс ендоскопічне втручання. Рекомендації EAU (2026) щодо уретротомії під контролем зору та бужування:

• можна виконувати при первинній, одиночній, короткій (до 2 см) бульбарній стриктурі, коли просвіт не закритий повністю (слабка рекомендація);
• можна виконувати при короткому повторному звуженні у вигляді тонкої перетинки після попередньої пластики бульбарної уретри (слабка рекомендація);
• не використовувати уретротомію при звуженні в пеніальному відділі, тобто в статевому члені (сильна рекомендація);
• не використовувати уретротомію чи бужування як єдине лікування довгих (понад 2 см) стриктур (сильна рекомендація);
• не повторювати їх більше двох разів, якщо можлива уретропластика (сильна рекомендація).

EAU пояснює: при звуженні в статевому члені уретротомія дає погані результати й може спричинити венозний витік із печеристих тіл із подальшим ризиком еректильної дисфункції.

Під час уретротомії рубцеве звуження розсікають, а під час бужування його розтягують. За EAU, доказів переваги одного методу над іншим немає, тож показання до одноразового бужування ті самі, що й до уретротомії. EAU радить бужування під контролем зору замість «сліпого» (слабка рекомендація): «сліпе» бужування жорсткими бужами потребує значного досвіду через ризик пошкодити уретру, а контрольоване в дослідженнях мало низьку частоту ускладнень.

BAUS зазначає, що ендоскопічні методи часто обирають першими, бо вони менш інвазивні за реконструктивну операцію, але рідко дають остаточне вилікування. EAU наводить ретроспективне дослідження людей зі звуженням після медичних втручань: прохідність після уретротомії становила 32,2 %, а після уретропластики — 82,4–83,5 %. Якщо звуження довге, розташоване в статевому члені або повертається, обговоріть з урологом пластику уретри.

Британська BAUS наводить для ендоскопічного лікування стриктури такі частоти:

• від 1 з 2 до 1 з 10 пацієнтів — недовге печіння або кров під час сечовипускання; інфекція сечових шляхів, що потребує антибіотиків; повернення звуження з потребою повторного чи іншого лікування;
• від 1 з 10 до 1 з 50 — пошкодження уретри з утворенням «хибного ходу», що потребує операції або встановлення надлобкового катетера; абсцес навколо уретри;
• від 1 з 50 до 1 з 250 — пізня кровотеча, через яку видаляють згустки чи оперують повторно; погіршення ерекції, що потребує лікування; викривлення статевого члена під час ерекції через рубець.

За систематичним оглядом, на який посилається EAU, загальна частота ускладнень уретротомії «холодним ножем» становила 6,5 %, еректильна дисфункція — 5,3 %, і цей ризик, імовірно, вищий при звуженнях у статевому члені. Після уретротомії, за EAU, довжина й кількість стриктур можуть збільшуватися. Про ваш індивідуальний ризик запитайте хірурга до втручання.

Може. За EAU, прохідність уретри після уретротомії в різних дослідженнях коливалася від 8 % до 77 %, а в більшості серій звуження поверталося в середньому менш ніж за 12 місяців. У ретельно відібраних пацієнтів із первинною, одиночною, короткою бульбарною стриктурою EAU допускає до 77 % п’ятирічного результату без повторного звуження. Повторні бужування й уретротомії, за EAU, не дають тривалого результату й ускладнюють стриктуру.

Якщо уретропластика неможлива, EAU радить періодичне самобужування катетером, щоб стабілізувати звуження (слабка рекомендація). Ін’єкції ліків у зону звуження EAU радить застосовувати лише в межах клінічних досліджень (слабка рекомендація), а постійні уретральні стенти не використовувати (сильна рекомендація). За EAU, показники урофлоуметрії використовують і для спостереження після лікування.

Маршрут починається з консультації уролога: лікар з’ясовує скарги, призначає обстеження й пояснює, чи підходить вам ендоскопічне втручання. Що варто зробити заздалегідь, розповідаємо на сторінці підготовка до урологічних операцій. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому уролога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Якщо сеча зовсім не відходить, негайно зверніться до лікарні: за EAU, при затримці сечі може знадобитися термінове відведення сечі з міхура. Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (наказ МОЗ № 583, п. 11). Стандарт МОЗ «Критерії госпіталізації» (наказ № 1044, 2026) відносить гостру затримку сечі, коли не вдалося ввести катетер або є ускладнення, до урологічних ургентних станів, що обґрунтовують стаціонарне лікування.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про метод лікування ухвалює уролог після огляду й обстеження.