Латексне лігування гемороїдальних вузлів у Львові

Латексне лігування гемороїдальних вузлів, яке ще називають видаленням геморою латексними кільцями, — це процедура, під час якої на основу внутрішнього вузла накладають еластичне кільце. За американською настановою ASCRS (2024), кільце ставлять вище зубчастої лінії (орієнтира в анальному каналі): воно перетискає вузол, і слизова закріплюється, що зменшує її випадіння. Італійський консенсус SICCR (2020) додає, що кільце накладають вище цієї лінії, щоб не спричинити сильного болю, а відмерла тканина вузла згодом відпадає.

Обидві настанови стосуються дорослих; про дітей у них не йдеться. Ступінь геморою визначає лікар: внутрішні вузли за SICCR класифікують за наявністю та вираженістю випадіння (класифікація Голігера).

За ASCRS, більшість пацієнтів із симптомним гемороєм I–II ступеня і частину пацієнтів із III ступенем, яким не допомогло консервативне лікування, можна ефективно лікувати процедурами в кабінеті лікаря, а лігування настанова вважає найефективнішою з них. SICCR радить його при I, II та III ступені, якщо консервативне лікування не допомогло. При IV ступені, за SICCR, потрібне інвазивніше лікування.

Основою лікування ASCRS називає зміну харчування й звичок: більше клітковини та рідини, менше натужування й часу в туалеті. Про це — на сторінці лікування геморою. Якщо ж скарги зберігаються, лікар може запропонувати процедуру, а окремим пацієнтам із зовнішніми вузлами або з поєднаним (внутрішнім і зовнішнім) симптомним гемороєм III–IV ступеня ASCRS радить зазвичай пропонувати операцію з висіченням, див. гемороїдектомія.

Ні. ASCRS прямо зазначає, що ректальну кровотечу не слід автоматично пов’язувати з гемороєм. Повне ендоскопічне дослідження товстої кишки ця настанова вважає показаним у відібраних пацієнтів, зокрема коли явного джерела кровотечі не видно або є біль у животі, здуття, нові чи наростальні закрепи. SICCR радить колоноскопію пацієнтам із гемороєм і ректальною кровотечею, а також наголошує на ній у літньому віці, при раку чи аденомі в особистому або сімейному анамнезі, хворобах кишечника, зміні випорожнень, втраті ваги, залізодефіцитній анемії чи позитивному тесті на приховану кров.

Українські протоколи «Рак прямої кишки» й «Рак ободової кишки» (наказ МОЗ № 512 від 21.03.2025) зазначають: діагноз можна запідозрити за таких симптомів, як стійкі або періодичні ректальні кровотечі, зміни функції кишечника, втрата ваги, залізодефіцитна анемія, загальні чи локалізовані болі в животі, і поява таких скарг потребує термінового обстеження. За Порядком скринінгу колоректального раку (наказ МОЗ № 1368) популяційний скринінг передбачено для людей віком 50–75 років: тест калу на приховану кров або ФІТ кожні 2 роки. Тому перед лігуванням потрібен огляд, а за потреби лікар радить колоноскопію, див. колоноскопія.

SICCR вважає лігування протипоказаним при прийомі антикоагулянтів або порушеннях згортання крові, тромбованому геморої, супутньому аноректальному сепсисі, анальних тріщинах, абсцесі й нориці, коліті, пухлинах товстої та прямої кишки, вагітності, імунодефіциті та цукровому діабеті. Водночас та сама настанова наводить дані одного великого ретроспективного дослідження: після лігування кровотеча була у 2,9 % пацієнтів, які приймали варфарин чи протизапальні препарати, а в іншому дослідженні клопідогрель не збільшував ризик кровотеч.

ASCRS не забороняє процедуру таким пацієнтам, а радить зважити ризик кровотечі проти ризику тромбозів і, коли можливо, розглянути паузу в прийомі антитромботичних ліків; строки паузи й відновлення, за настановою, незрозумілі. Тому не припиняйте такі ліки самостійно: рішення ухвалює лікар. Для окремих людей, які приймають антикоагулянти, ASCRS допускає альтернативу, наприклад склеротерапію, див. склеротерапія гемороїдальних вузлів.

Біль після лігування може бути більшим, ніж після склеротерапії чи інфрачервоної коагуляції (ASCRS). У ретроспективному дослідженні 2635 пацієнтів, яке наводить ASCRS, ускладнення мали 22,5 %, із них біль — 16,1 %, а кровотечу від легкої до значної — 2,8 %. SICCR наводить огляд 39 досліджень, де після лігування ускладнення відзначили в 14 % пацієнтів.

Вузол відпадає самостійно: за SICCR зазвичай упродовж 7–10 днів, за ASCRS — приблизно через 10–14 днів. Коли кільце відходить, лишається виразка, яка може кровити; за SICCR, кровотеча після лігування зазвичай трапляється між 5-м і 14-м днем. Британська NHS пише, що при процедурах без операції пацієнт при свідомості, ділянку можуть знеболити, а додому зазвичай можна піти того ж дня. Який вид знеболення застосовують у ЕКСПЕРТ і скільки триває процедура, уточніть під час запису.

SICCR називає незначними ускладненнями біль, кровотечу, тромбоз і шкірні вирости. Рідкісні, але тяжкі ускладнення (масивна кровотеча з травного тракту, абсцеси печінки, ендокардит, сепсис промежини, а в окремих випадках і смерть) теж описані. ASCRS називає сепсис промежини дуже рідкісним, але тяжким ускладненням: його ознаки — гарячка, сильний біль у задньому проході, труднощі з сечовипусканням, нетримання калу, нудота чи блювання. Тяжка кровотеча, за ASCRS, також рідкісна (близько 1 %). Якщо ви помітили такі ознаки, не чекайте планового запису: зверніться до лікаря, який вас лікував.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Британська NHS при геморої радить негайну допомогу, якщо кровотеча не припиняється, крові багато чи є великі згустки, або біль сильний. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Повторне лігування, за оглядом SICCR, знадобилося 8–10 % пацієнтів; рекомендований інтервал між сеансами автори називають 4 тижні. У згаданому ASCRS дослідженні через 2 роки 15,5 % пацієнтів мали симптомний рецидив, і їм повторили лігування (66,9 %) або виконали гемороїдектомію (33,1 %). Це результати окремих досліджень, а не обіцянка: NHS нагадує, що лікування не завжди запобігає поверненню геморою.

За мета-аналізом, який наводить ASCRS, лігування давало кращу відповідь на лікування, ніж склеротерапія, і пацієнти рідше потребували додаткового лікування, але біль після лігування був більшим. За Кокрейнівським оглядом 2005 року (3 рандомізовані дослідження), гемороїдектомія супроводжувалась більшим болем і більшою кількістю ускладнень, ніж лігування. Водночас SICCR зазначає, що класичні методи з висіченням лишаються першим вибором при III–IV ступені. Огляд усіх способів без операції — на сторінці видалення геморою малоінвазивними методами.

Латексне лігування входить до проктологічних послуг медичної мережі ЕКСПЕРТ у Львові. Маршрут починається з консультації проктолога: лікар оглядає ділянку заднього проходу, за потреби виконує аноскопію й визначає, чи підходить вам цей метод. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису; запис — за телефоном або через форму на сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Який метод лікування підходить саме вам, вирішує лікар після огляду.