При тріщині. ASCRS 2023 називає консервативне лікування гострої тріщини безпечним і зазвичай першим кроком: майже половина пацієнтів позбуваються симптомів завдяки теплим сидячим ванночкам і клітковині або іншим засобам, що збільшують об’єм стільця, з місцевими анестетиками чи стероїдами або без них. При хронічній тріщині настанова розглядає місцеві нітрати, блокатори кальцієвих каналів (ефективність подібна, переносимість краща, можуть бути першою лінією) та ін’єкцію ботулотоксину. Бічну внутрішню сфінктеротомію — операцію, під час якої частково розсікають внутрішній сфінктер, — ASCRS вважає методом вибору при хронічній тріщині у вибраних пацієнтів, які до операції не мали нетримання.
При функціональному болю. Для синдрому м’яза, що піднімає задній прохід, Римські критерії IV перелічують електростимуляцію, біофідбек (тренування м’язів тазового дна з біологічним зворотним зв’язком), міорелаксанти, пальцевий масаж м’язів і сидячі ванночки, але зазначають, що рандомізованих досліджень лише два. В одному (157 пацієнтів) серед тих, у кого м’яз був болючим, біофідбек полегшив біль більшій частці пацієнтів, ніж електростимуляція чи масаж; в іншому, невеликому (12 пацієнтів), ін’єкції ботулотоксину не відрізнялися від плацебо. Прокталгію настанова вважає нешкідливою: зазвичай достатньо пояснення й заспокоєння, а лікування потрібне, якщо напади часті. Для диссинергічної дефекації біофідбек є методом першого вибору там, де є відповідний досвід.
Ліки — лише за призначенням. Препарат, форму й тривалість застосування визначає лікар після огляду.