Пластика анального каналу у Львові

Анальний канал — короткий кінцевий відділ кишки, вистелений тонкою еластичною шкірою (анодермою) й оточений м’язами сфінктера. Якщо після запалення, травми чи операції на місці еластичної тканини формується рубець, канал може деформуватися або звузитися. Пластика анального каналу — реконструктивна операція, мета якої відновити його будову й функцію.

Під назвою «пластика» поєднують кілька різних втручань. Хірург може висікти рубцеві тканини й закрити дефект клаптем — переміщеною ділянкою здорової шкіри чи слизової. Клапті використовують не лише при звуженні: американське товариство колоректальних хірургів (ASCRS) описує їх і при хронічній анальній тріщині, і при нориці прямої кишки. Ці ситуації ми розбираємо окремо на сторінках операція при хронічній анальній тріщині та лікування свищів прямої кишки. Тут ідеться передусім про рубцеві деформації та звуження.

Окремої української чи міжнародної настанови саме про звуження (стеноз) анального каналу ми не знайшли. Серед знайдених нами документів найдокладніше цю тему описує консенсус Італійського товариства колоректальної хірургії (SICCR, 2020), присвячений геморою: він розглядає звуження як пізнє ускладнення операцій з приводу гемороїдальної хвороби. За даними, які наводить консенсус, після степлерної або висікаючої гемороїдектомії стеноз описано в 1–7,5 % випадків. Американська настанова ASCRS щодо геморою (2024) так само зазначає, що серед віддалених ускладнень гемороїдектомії можуть бути стриктура й нетримання.

Механізм, за SICCR, такий: нормальну податливу анодерму заміщує рубцева тканина, зокрема через надмірне висічення шкіри чи інші чинники, що порушують загоєння. Іноді одночасно ушкоджується м’яз сфінктера. Консенсус окремо наголошує, що звуження буває функціональним, тобто спричиненим підвищеним тонусом м’яза, і це треба враховувати, плануючи лікування. Ускладнення після операцій з приводу геморою не завжди з’являються одразу: за SICCR, вони можуть розвиватися місяцями або роками.

Консенсус SICCR називає такі скарги людей зі звуженням анального каналу:

• доводиться сильно тужитися під час випорожнення;
• стілець стає тоншим, ніж зазвичай;
• випорожнення болісне;
• можливі калові завали та нетримання через переповнення кишки.

Ці скарги не специфічні, тому причину з’ясовує лікар. Важливо не списувати на звуження інші ознаки. Уніфіковані клінічні протоколи МОЗ України «Рак прямої кишки» та «Рак ободової кишки» (наказ МОЗ № 512 від 21.03.2025) зазначають, що рак може бути запідозрений за наявності таких симптомів, як стійкі або періодичні ректальні кровотечі, зміни функції кишечника, втрата ваги, залізодефіцитна анемія, загальні або локалізовані болі в животі. Якщо щось із цього є у вас, розкажіть про це лікарю. Про кров із заднього проходу докладніше — на сторінці кров з прямої кишки.

Не завжди. SICCR поділяє звуження на легке, помірне й виражене, але радить, що лікування зазвичай визначає вираженість симптомів, а не сам ступінь звуження. Підхід, який описує консенсус, поступовий:

• легке звуження часто лікують зміною харчування, засобами для розм’якшення стільця або харчовими волокнами;
• якщо цього недостатньо, частиною плану лікування може бути пальцеве розширення або анальні розширювачі;
• людям із помірним чи вираженим звуженням, яким консервативне лікування не допомогло, зазвичай потрібна операція.

Який крок підходить саме вам, вирішує лікар після огляду. Засоби для розм’якшення стільця й розширювачі використовуйте лише так, як порадив лікар.

За SICCR, щоб обрати операцію, хірург має визначити, наскільки змінена анодерма і наскільки уражений комплекс м’язів сфінктера. Від цього залежить тактика:

• при рубцевому ущільненні (фіброзі) сфінктера можна розглянути сфінктеротомію, тобто розсічення м’яза з одного або з обох боків;
• при звуженні самої анодерми зазвичай застосовують клапті різних типів або анопластику, щоб замінити рубець здоровою еластичною тканиною;
• у частини пацієнтів клаптеву пластику поєднують із пластикою сфінктера.

Консенсус окремо застерігає, що просте розсічення рубця може дати лише тимчасове полегшення і через високу частоту повторного звуження загалом його слід уникати. Порівняльних даних про те, яка з методик пластики краща, у знайдених нами настановах немає. Тому запитайте хірурга, яку саме операцію він пропонує і чому.

Будь-яка операція на анальному каналі має ризики, і їх варто обговорити до втручання. Для пластики при звуженні окремої настанови з переліком ускладнень і строками відновлення ми не знайшли, тому цифр тут не наводимо. Для споріднених операцій дані є. Настанова ASCRS щодо нориць (2022) зазначає, що після ендоректального клаптя в частини пацієнтів описано нетримання легкого або помірного ступеня, а при низько розташованому внутрішньому отворі нориці такий клапоть може призвести до вивертання слизової назовні (ектропіону).

На консультації варто запитати хірурга:

• яку методику пропонують і чи зачіпає вона сфінктер;
• яке знеболення планують і скільки часу доведеться провести в лікарні;
• як доглядати за раною, що їсти й коли прийти на контрольний огляд;
• за якими ознаками звертатися до лікаря раніше запланованого огляду.

Почніть із консультації проктолога: лікар розпитає про скарги, перенесені захворювання й операції та призначить потрібне обстеження. Методику втручання визначають після консультації й обстеження. Якщо звуження з’явилося після лікування геморою, візьміть виписки про попередню операцію; про сам геморой і способи його лікування — на сторінці лікування геморою.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію ухвалюють після огляду проктолога.