Лапароскопічна геміколектомія у Львові

Лапароскопічна геміколектомія — операція, під час якої хірург видаляє праву або ліву частину ободової кишки, працюючи через невеликі розрізи на животі під контролем відеокамери. Американська медична енциклопедія MedlinePlus відносить праву й ліву геміколектомію до варіантів часткової резекції товстої кишки, коли видаляють частину ободової кишки, а пряму залишають.

Протокол МОЗ «Рак ободової кишки» (наказ № 512 від 21.03.2025) називає два види цього втручання:

• правобічна геміколектомія, стандартна або розширена; лімфодисекцію (видалення лімфатичних вузлів) при ній, за протоколом, слід виконувати в обсязі не менше ніж D2 або з дотриманням принципів повної мезоколонектомії з центральним лігуванням судин (CME/CVL);
• лівобічна геміколектомія, стандартна або розширена.

Який бік і який обсяг потрібні, залежить від того, де розташована пухлина чи уражена ділянка. Операції на інших відділах мають окремі сторінки: резекція сигмоподібної кишки та лапароскопічна резекція товстої кишки.

За протоколом МОЗ «Рак ободової кишки», відкритий і лапароскопічний доступ дають аналогічні безпосередні та віддалені результати. Тому малоінвазивну резекцію можна розглянути за таких принципів:

• хірург повинен мати достатній досвід виконання лапароскопічних резекцій ободової кишки;
• лапароскопічний доступ не показаний при місцевопоширеному раку з високим ризиком R1-резекції на основі передопераційного стадіювання (R1 — неповна резекція: краї видаленої тканини уражені пухлиною і після операції залишаються мікроскопічні ознаки пухлини); при таких пухлинах високого ризику перевагу надають відкритій операції;
• зазвичай лапароскопічний доступ не показаний при таких ускладненнях раку, як декомпенсована кишкова непрохідність або перфорація пухлини.

Клінічна настанова «Рак ободової кишки» (ДЕЦ МОЗ, 2025) додає: людям із високим ризиком численних спайок у черевній порожнині міні-інвазивну колектомію не проводять, а якщо численні спайки виявили вже під час лапароскопії, операцію переводять у відкриту. Тож остаточно спосіб доступу іноді визначається на операційному столі.

Причиною операції буває не лише рак. Протокол МОЗ «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)» (наказ № 1742 від 06.10.2023, стосується пацієнтів старше 18 років) розглядає хірургічне лікування хвороби Крона у випадку неефективності медикаментозної терапії та за наявності ускладнень, зокрема звужень (стриктур) кишки чи нориць. Якщо хвороба уражає ілеоцекальну зону (місце переходу тонкої кишки в товсту) і дає обструктивні симптоми, але без істотних ознак активного запалення, протокол указує, що пацієнта слід лікувати хірургічним шляхом — правобічною геміколектомією.

Про доступ той самий протокол пише, що лапароскопічний підхід є кращим для резекції тонкої та/або товстої кишки при хворобі Крона, якщо втручання виконують фахівці з досвідом таких операцій. У складніших випадках або при повторній резекції доказів, щоб рекомендувати лапароскопію як метод першого вибору, недостатньо. Як лікують хворобу Крона загалом, читайте на сторінці лікування хвороби Крона.

MedlinePlus описує такі етапи лапароскопічної резекції товстої кишки:

• хірург робить 3–5 невеликих розрізів на животі й через один із них уводить лапароскоп — тонку трубку з освітленням і камерою, а через інші — інструменти;
• може знадобитися додатковий розріз близько 5–7,6 см, якщо хірургу потрібно обстежити рукою або вийняти уражену ділянку кишки;
• черевну порожнину заповнюють газом, щоб лікар краще бачив органи, і оглядають їх;
• уражену частину кишки знаходять і видаляють; можуть видалити й частину лімфатичних вузлів.

При раку протокол МОЗ вимагає ретельної ревізії черевної порожнини, щоб виявити синхронні пухлини або метастатичне ураження очеревини, а стандартним компонентом радикальної операції називає повну мезоколонектомію з центральним лігуванням регіонарних судин. Після видалення ділянки, за MedlinePlus, кінці кишки зшивають або з’єднують скобами (анастомоз), і в більшості людей роблять саме так. Якщо здорової кишки для з’єднання недостатньо, хірург формує стому (отвір на животі для виведення кишкового вмісту), тимчасову або постійну. Що таке стома і як її формують, пояснює сторінка виведення стоми товстої кишки.

Клінічна настанова «Рак ободової кишки» називає лапароскопічну колектомію варіантом хірургічного лікування раку товстої кишки. У наведених у ній рандомізованих дослідженнях лапароскопічний підхід був пов’язаний зі швидшим одужанням і коротшим перебуванням у стаціонарі, а кілька мета-аналізів підтвердили, що обидва підходи забезпечують схожі довгострокові результати щодо місцевого рецидиву та виживаності. За субаналізом дослідження COLOR, короткострокові результати лапароскопічної операції були сприятливішими в лікарнях із великою кількістю випадків; група експертів рекомендує проводити міні-інвазивну колектомію тільки хірургам, які мають досвід цих методів.

Отже, документи не стверджують, що лапароскопія підходить усім. Вибір доступу залежить від поширеності пухлини, її ускладнень, ризику спайок і досвіду хірурга. Повний перелік операцій при раку, зокрема відкритих, зібрано на сторінці операція при раку товстої кишки, а операція Гартмана описана окремо.

Перед лікуванням протокол МОЗ зобов’язує ознайомити пацієнта з можливими втручаннями, їх обґрунтуванням та очікуваними ризиками. MedlinePlus серед ризиків резекції товстої кишки називає:

• кровотечу всередині черевної порожнини;
• розходження швів між кінцями кишки (неспроможність анастомозу), яке може загрожувати життю;
• інфекцію рани, розходження рани, перитоніт;
• післяопераційну грижу в ділянці розрізу;
• пошкодження сусідніх органів, зокрема сечоводу чи сечового міхура;
• спайки, що згодом можуть спричинити непрохідність кишки;
• проблеми зі стомою, якщо її сформували.

Окремо MedlinePlus згадує загальні ризики анестезії та операції: реакції на ліки, проблеми з диханням, інфекції (зокрема легень чи сечового міхура), нудоту й блювання. Як ці ризики стосуються саме вас, пояснить хірург.

MedlinePlus називає 3–7 днів перебування в лікарні після резекції товстої кишки; довше — після екстреної операції, а також коли видалено велику частину кишки або виникли ускладнення. За цим же джерелом, на другий-третій день, імовірно, вже можна пити прозорі рідини, а густішу й м’яку їжу додають, коли кишка починає працювати.

Протокол МОЗ визначає критерії виписки: завершено запланований обсяг чи етап лікування і немає ускладнень, які потребують перебування в стаціонарі. Якщо операцію виконали з приводу раку, вам мають надати інформацію про можливі віддалені побічні ефекти, план періодичних обстежень і рекомендації щодо способу життя, харчування та фізичних навантажень. Подальше протипухлинне лікування, за протоколом, обирають залежно від стадії, групи ризику рецидиву, локалізації пухлини, віку, загального стану та супутніх хвороб.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Послуга належить до напряму «Проктологія» медичної мережі ЕКСПЕРТ. Почати варто з консультації проктолога: візьміть із собою виписки, висновки колоноскопії та біопсії, результати аналізів і знімків. Лікар оцінить, яких обстежень бракує; якщо потрібні КТ чи МРТ, він скаже про це й направить на дослідження. Які етапи обстеження чи лікування можна пройти в мережі, уточніть під час запису: спеціальне протипухлинне лікування раку, за протоколами МОЗ, проводять виключно в закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із раком ободової кишки.

В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію та спосіб доступу ухвалюють лікарі після обстеження разом із пацієнтом.