Лазерне видалення кісти куприка у Львові

Кістою куприка в побуті називають епітеліальний куприковий хід, або пілонідальну хворобу. Британська NHS описує його як невеликий отвір чи тунель угорі міжсідничної складки. Точна причина невідома: за NHS, шкірні зміни, тиск або тертя можуть заштовхувати волосся всередину, хвороба частіше трапляється в чоловіків, а ризик підвищує тривале сидіння.

Більшість людей не помічають такого ходу, доки він не інфікується. Тоді з’являються біль і набряк, може сформуватися гнійник, через який важко сидіти. Якщо запалення повторюються, турбують постійний дискомфорт і періодичні виділення гною чи крові. Саме при такому хронічному перебігу і постає питання про лікування, зокрема про лазерне видалення кісти куприка.

Лазерне видалення кісти куприка в медичній літературі називають PiLaT (pilonidal laser treatment) або SiLaC (sinus laser-assisted closure). Суть методу в тому, що хід не вирізають цілком, а очищують і запаюють зсередини енергією лазера. Німецька національна настанова відносить його до малоінвазивних методів поряд з ендоскопічним лікуванням і так званим pit picking (видаленням лише отворів).

Важливо не плутати три різні процедури, бо в розмовах їх часто називають однаково:

• лазерне закриття ходу — лікування самого куприкового ходу, про яке ця сторінка;
• лазерна епіляція — видалення волосся в міжсідничній складці; американське товариство колоректальних хірургів (ASCRS, 2019) розглядає її як можливий основний або допоміжний захід, але це не закриття ходу;
• ендоскопічна абляція — інший метод, коли хід оглядають ендоскопом і очищують під контролем зору; описані для неї строки й результати не можна переносити на лазер.

Чинного українського клінічного протоколу чи настанови щодо епітеліального куприкового ходу в реєстрі медико-технологічних документів МОЗ ми не знайшли, тому спираємося на європейські, німецькі, американські та британські документи. Їхні позиції щодо лазера різняться:

Тобто лазер — допустимий, але ще недостатньо досліджений метод. Твердження, що він гарантує відсутність рецидиву чи кращий за інші способи, настанови не підтверджують.

Рішення залежить від того, в якій формі хвороба. Німецька настанова розрізняє три її прояви: безсимптомний хід, гострий абсцес і хронічну хворобу.

• Хід без симптомів. ESCP і німецька настанова не радять оперувати його профілактично; NHS пропонує тактику спостереження й гігієну.
• Гострий абсцес. За ESCP, його лікують розтином збоку від середньої лінії й дренуванням, а згодом — остаточним лікуванням; ASCRS також радить розтин і дренування. Як це відбувається, описано на сторінці розкриття та дренування нагноєної кісти куприка.
• Хронічна хвороба. Тут можливий вибір між висіченням і малоінвазивними методами, серед яких лазер.

Німецька настанова зазначає, що малоінвазивні втручання можна застосовувати при невеликій первинній хворобі, а за ESCP мінімальні втручання можна розглядати при обмеженій, неускладненій формі. Скільки в людини ходів, які вони завдовжки і чи були вже операції, лікар оцінює під час огляду на консультації проктолога.

Німецька настанова називає висічення ходу стандартним лікуванням хронічної хвороби. Варіанти висічення відрізняються тим, що роблять з раною після нього:

• відкрита рана, що загоюється сама. NHS називає цей варіант таким, що дає найнижчий ризик повернення хвороби; німецька настанова визнає метод безпечним, але звертає увагу на тривале загоєння, довшу непрацездатність і помітну частоту рецидивів;
• зашивання по середній лінії. Німецька настанова вважає його застарілим через гірші результати, ESCP радить його уникати;
• закриття поза середньою лінією (клаптеві методики). ESCP вважає його кращою технікою, якщо обрано висічення.

За тією ж німецькою настановою, після малоінвазивних методів рецидиви трапляються частіше, ніж після висічення. Тому вибір — це баланс між обсягом втручання, строками загоєння та ризиком повернення хвороби. Детальніше про хірургічні варіанти — на сторінці операції з приводу кісти куприка.

Жоден метод лікування кісти куприка не виключає рецидиву. Огляд, на який посилається ESCP, свідчить і про ускладнення після лазерного лікування, тож перед втручанням варто розпитати лікаря, які ризики можливі саме у вашому випадку і що робити, якщо хвороба повернеться.

ESCP зазначає, що антибіотики можна розглядати при інфекції, але вони не виліковують хворобу, тому потрібне остаточне лікування. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Окремих порад саме для лазера британська NHS не дає, але для операцій з приводу пілонідального синуса загалом радить:

• їсти достатньо продуктів із клітковиною, щоб не напружуватися в туалеті;
• не піднімати важкого й не займатися інтенсивним спортом приблизно перший тиждень;
• не їздити на велосипеді 6–8 тижнів;
• не плавати, доки рана повністю не загоїться.

Ваш лікар може дати інші строки залежно від обсягу втручання. Якщо потрібні перев’язки, про них розповідаємо на сторінці обробка післяопераційної рани.

Маршрут простий: консультація проктолога, обстеження, рішення про метод, втручання і контроль загоєння. Лікарня медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора.

Якщо в ділянці куприка з’явилася болюча шишка, що кровить або з неї виділяється гній, NHS радить терміново звернутися до лікаря, не відкладаючи на планову консультацію. Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, значній зовнішній кровотечі та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Метод лікування обирають індивідуально після огляду.