Лікування неспецифічного виразкового коліту у Львові

Виразковий коліт, який часто називають неспецифічним виразковим колітом (НВК), — хронічне запальне захворювання товстої кишки з тривалим імунним запаленням і виразкуванням її слизової та підслизової оболонок. Так його визначає уніфікований клінічний протокол МОЗ «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)», затверджений наказом № 1742 від 06.10.2023. Протокол стосується пацієнтів старше 18 років; якщо подібні симптоми з’явилися в дитини, порадьтеся з педіатром.

Хвороба Крона належить до тієї ж групи, але, за протоколом, її запалення охоплює всю товщу стінки кишки і може уражати різні відділи травного тракту, тоді як виразковий коліт уражає товсту кишку. Про другу хворобу — на сторінці лікування хвороби Крона.

За протоколом МОЗ, початок виразкового коліту зазвичай поступовий: симптоми можуть тривати тижнями чи навіть місяцями, перш ніж людина звернеться до лікаря. У частини пацієнтів (до 15%) хвороба починається з тяжкого нападу з втратою ваги, лихоманкою та прискореним серцебиттям, а приблизно в 10%, за протоколом, початок супроводжують позакишкові прояви: ураження суглобів, епісклерит (запалення зовнішнього шару білкової оболонки ока), вузлова еритема на шкірі.

Далі ремісії змінюються загостреннями, які, за британською NHS, тривають від кількох днів до кількох місяців. Серед можливих тригерів NHS називає стрес, інфекції, зміну ліків, нестероїдні протизапальні засоби та деякі продукти. До доведених факторів ризику запальних захворювань кишечника протокол МОЗ відносить хворобу Крона чи виразковий коліт у родичів, тютюнокуріння, тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів і нещодавно перенесений інфекційний гастроентерит.

За протоколом МОЗ, діагноз встановлює гастроентеролог або проктолог-хірург на основі анамнезу, клінічного обстеження та поєднання ендоскопічних, гістологічних, рентгенологічних і біохімічних досліджень. До переліку входять:

• аналізи крові (загальний аналіз, ШОЕ, С-реактивний білок) і калу: на патогенну флору, приховану кров і найпростіші, а також фекальний кальпротектин, що відображає активність запалення;
• проктологічний огляд, ректороманоскопія або, як пріоритетніша, сигмоскопія;
• колоноілеоскопія з множинними біопсіями: з п’яти ділянок уздовж товстої кишки, включно з прямою, та з клубової кишки, щонайменше по два зразки з кожного відділу (див. колоноскопія і гістологія);
• за потреби — трансабдомінальне УЗД, рентгенологічні дослідження, МРТ або КТ органів черевної порожнини.

Чи потрібна вам КТ або МРТ, скаже лікар і за потреби направить.

Препаратами вибору для лікування й підтримання ремісії протокол МОЗ називає препарати аміносаліцилової кислоти в різних лікарських формах, системні та місцеві глюкокортикостероїди, імуносупресори й біологічні препарати (інгібітори фактору некрозу пухлин та інтегринових рецепторів). Клінічна настанова «Запальні захворювання кишечника», на основі якої розроблено протокол, вважає препарати аміносаліцилової кислоти для прийому всередину й місцевої дії корисними для досягнення ремісії при активному коліті легкого й середнього ступеня, а підтримувальне лікування ними — для збереження ремісії.

Гормони (глюкокортикостероїди), за британською NHS, зазвичай застосовують нетривало, щоб приборкати загострення. Пам’ятка протоколу попереджає про побічні ефекти гормонів системної дії: втрату щільності кісткової тканини, діабет, катаракту, тяжке акне, емоційні порушення, тому приймати їх можна лише за призначенням лікаря. Пригнічення імунітету теж несе ризики: бактерії в організмі можуть активізуватися, а при лікуванні інгібіторами фактору некрозу пухлин можуть розвинутися бактеріальні інфекції шкіри та м’яких тканин. Водночас, за пам’яткою, для багатьох людей користь від запобігання загостренням набагато перевищує ці ризики.

Рішення почати біологічну терапію, за протоколом, ухвалює консиліум лікарів після згоди пацієнта. Про щеплення порадьтеся з лікарем: NHS пояснює, що деякі ліки від виразкового коліту підвищують схильність до інфекцій.

Ознаками тяжкого перебігу протокол МОЗ вважає криваву діарею 6 і більше разів на день разом із будь-якою ознакою системної інтоксикації: пульс понад 90 ударів за хвилину, температура тіла понад 37,8 °C, гемоглобін нижче 10,5 г/дл або ШОЕ понад 30 мм/год. Таких пацієнтів слід госпіталізувати для інтенсивної терапії. Стандарт МОЗ «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги» (наказ № 1044 від 30.07.2026) також називає підставою для стаціонару тяжке загострення запальних хвороб кишківника з потребою інтенсивної індукційної терапії, корекції електролітних порушень, нутритивної підтримки та безперервного нагляду.

За даними протоколу, через ускладнення (профузні кровотечі, перфорації, стриктури, обструкції та інші) операція може знадобитися 25–30% пацієнтів з виразковим колітом. При гострому перебігу без відповіді на консервативну терапію, тривалому (понад 6 тижнів) прийомі гормонів у дозі від визначеного протоколом порогу або при ускладненнях, як-от гостра токсична дилатація товстої кишки, перфорація, перитоніт чи кишкова кровотеча, протокол рекомендує багатоетапну операцію: спершу ургентну колектомію з ілеостомою, згодом відновну операцію. Зволікання з потрібною операцією, за протоколом, може призводити до післяопераційних ускладнень.

Британська NHS пояснює, що після видалення товстої кишки (колектомії) потрібен інший шлях для випорожнень: стома на животі (ілеостома) або внутрішній резервуар із тонкої кишки, з’єднаний із заднім проходом. Стандартом планового втручання протокол МОЗ називає реконструктивну проктоколектомію з формуванням резервуара, що зберігає відчуття позиву до випорожнення і природний пасаж; формувати резервуари мають лише заклади з достатнім досвідом таких операцій. Серед можливих післяопераційних ускладнень клінічна настанова називає неспроможність швів і кишкову непрохідність, а одним із найчастіших ускладнень резервуара протокол вважає паучит, тобто його неспецифічне запалення.

Мета моніторингу, за протоколом МОЗ, — вчасно помітити загострення й ускладнення та своєчасно скоригувати лікування. Клінічна настанова вважає фекальний кальпротектин і фекальний імунохімічний тест корисними для оцінки активності коліту в ремісії. Після операції нагляд веде хірург-проктолог, а гастроентеролог оглядає пацієнта не рідше двох разів на рік; жінок у перший рік після пологів протокол радить скеровувати до гастроентеролога.

Окрема тема — колоректальний рак. Протокол зазначає, що через 8 років після встановлення діагнозу його ризик значно збільшується і зростає з тривалістю та поширеністю коліту, тому при ураженні всієї товстої кишки нагляд починають раніше. Спостережна колоноскопія шукає дисплазію (передракові зміни), і її бажано проводити в ремісії, щоб не сплутати залишкове запалення з неоплазією. За клінічною настановою, лікування препаратами аміносаліцилової кислоти знижує ризик колоректального раку, пов’язаного з виразковим колітом (сильна рекомендація, докази низької якості). Як лікують колоректальний рак, якщо його виявлено, — на сторінці лікування колоректального раку.

• Ліки навіть у ремісії. Британська NHS радить приймати призначені ліки, навіть коли ви почуваєтеся добре.
• Щоденник харчування. NHS радить записувати, що ви їсте, щоб зрозуміти, які продукти посилюють симптоми, але змінювати раціон лише після розмови з лікарем. Протокол МОЗ зазначає, що корекція дефіциту поживних речовин і мікроелементів позитивно впливає на стан пацієнтів.
• Куріння. Пам’ятка протоколу називає відмову від куріння наступним найважливішим кроком після самого лікування.
• Стрес і рух. NHS радить шукати способи впоратися зі стресом і регулярно рухатися; до команди, яка веде пацієнта, протокол відносить і психолога.

Серед ускладнень NHS називає анемію, нестачу вітамінів і мінералів, остеопороз, депресію й тривогу. Про анемію — на сторінці залізодефіцитні стани при хворобах ШКТ.

Записатися можна на консультацію гастроентеролога медичної мережі ЕКСПЕРТ. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому гастроентеролога уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці. На прийом візьміть виписки, результати аналізів, колоноскопії й біопсії та перелік ліків, які приймаєте.

За протоколом МОЗ, при посиленні активності хвороби або серйозних побічних ефектах лікування пацієнта слід негайно скерувати до гастроентеролога; до хірурга-проктолога — за наявності тривожних симптомів (лихоманки, інтоксикації, вираженого больового синдрому, ознак поступово прогресуючої непрохідності кишечника, прогресуючої втрати маси тіла), а за наявності ускладнень — негайно. Британська NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо на тлі симптомів коліту з’явилися дуже сильна або кривава діарея, висока температура чи озноб, прискорене серцебиття або не вдається випустити гази чи випорожнитися.

При сильному болю в животі, кровотечі із заднього проходу, яка не припиняється, великій кількості крові чи великих згустках у калі, блюванні кров’ю або калом (чи якщо блювотні маси схожі на каву або землю) NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду та обстеження.