Лікування раку жовчного міхура у Львові

Лікування раку жовчного міхура у Львові, як і загалом в Україні, спирається на Стандарт медичної допомоги «Карциноми гепатобіліарного тракту» (наказ МОЗ від 01.04.2025 № 565). Стандарт об’єднує три пухлини: внутрішньопечінкову і позапечінкову холангіокарциному (рак жовчних проток) та рак жовчного міхура. Саме рак жовчного міхура, за стандартом, є найпоширенішим видом карцином гепатобіліарного тракту, і переважна більшість випадків — аденокарциноми.

Поширеність захворювання, як зазначає стандарт, неухильно зростає з віком, а в жінок його діагностують частіше, ніж у чоловіків. Пухлина схильна до місцевоінвазивного росту, інвазії в судини, поширення в регіонарні лімфатичні вузли та віддалених метастазів. Серед факторів ризику стандарт називає:

• жовчнокам’яну хворобу з хронічним запаленням (найпоширеніший фактор, ризик зростає зі збільшенням розміру каменів);
• кальцифікацію стінки жовчного міхура («порцеляновий» жовчний міхур);
• аномальне з’єднання головної протоки підшлункової залози та жовчної протоки;
• поліпи жовчного міхура понад 1 см;
• хронічний черевний тиф, первинний склерозуючий холангіт, запальні захворювання кишечника;
• аденоміоматоз жовчного міхура — як потенційний, хоча й дещо суперечливий фактор.

Рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома) — інше захворювання з окремим стандартом МОЗ; про нього читайте на сторінці лікування раку печінки.

За стандартом МОЗ № 565, на ранніх стадіях рак жовчного міхура часто перебігає безсимптомно, а пізніше має агресивний характер і може швидко поширюватися. Його клінічна картина подібна до жовчної коліки або хронічного холециститу. Можливі прояви, за стандартом, — підозріле утворення на УЗД, жовтяниця через обструкцію жовчних проток або хронічний біль у правому верхньому квадранті живота. Під час огляду лікар звертає увагу й на неспецифічні ознаки: немотивоване підвищення температури, апатію, втрату маси тіла, загальну слабкість, біль у верхній частині живота.

Британська NHS серед симптомів також називає свербіж шкіри, темнішу сечу й світліший кал разом із жовтяницею, втрату апетиту, грудку в животі, нудоту чи блювання та значне здуття живота. NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо пожовтіли білки очей або шкіра чи блювання триває понад 2 дні. Британська настанова NICE NG12 радить розглянути термінове УЗД, якщо у верхній частині живота промацується утворення, схоже на збільшений жовчний міхур. Як проходить таке дослідження, читайте на сторінці УЗД жовчного міхура.

Стандарт МОЗ № 565 серед обов’язкових заходів при підозрі на рак жовчного міхура називає:

• оцінку функції печінки: білірубін, АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза, МНВ, альбумін, рівень тромбоцитів;
• загальний аналіз крові, азот сечовини та креатинін для оцінки функції нирок;
• багатофазову КТ або МРТ черевної порожнини та органів малого таза з внутрішньовенним контрастуванням;
• КТ органів грудної клітки для стадіювання за системою TNM.

За необхідності стандарт допускає МР-холангіопанкреатографію, ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію, а пацієнтам із резектабельною пухлиною після огляду мультидисциплінарною командою — ПЕТ/КТ. Визначення онкомаркерів АФП, СА-19-9 і РЕА стандарт рекомендує «у разі клінічної необхідності» і відносить до бажаних, а не обов’язкових заходів; більше про ці аналізи — на сторінці тест на онкомаркери. Якщо потрібна КТ чи МРТ, лікар пояснить, де її пройти.

Пацієнтам із резектабельною пухлиною без вторинного ураження (за винятком лімфовузлів воріт печінки), якщо можна досягти чистих країв резекції, стандарт МОЗ № 565 рекомендує резекційну хірургію як радикальний метод лікування. Стандартний обсяг — видалення жовчного міхура одним блоком із прилеглою тканиною печінки (радикальна холецистектомія) та регіонарна лімфаденектомія. Для достатнього хірургічного кліренсу може знадобитися обширна резекція печінки та/або резекція позапечінкових жовчних проток.

Клінічна настанова «Карциноми гепатобіліарного тракту» (КН 2025-565) зазначає, що обширна резекція печінки та резекція жовчних проток підвищують ризик післяопераційних ускладнень, а рутинна резекція жовчної протоки лише заради лімфаденектомії збільшує ризик ускладнень без переконливих доказів покращення виживаності. Малоінвазивні методики, за стандартом, можуть застосовуватися у випадку можливості та доцільності в закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу.

Окрема ситуація — коли підозріле утворення випадково знаходять під час холецистектомії, а залучити фахівців відповідної кваліфікації неможливо. Тоді, за стандартом, результати документують і скеровують пацієнта до спеціалізованого закладу, а біопсію не проводять, оскільки це може призвести до перитонеальної дисемінації (поширення по очеревині). Це правило стосується саме цієї ситуації, а не біопсій загалом.

Якщо патоморфологічне дослідження видаленого жовчного міхура несподівано показало рак, стандарт МОЗ № 565 передбачає повторно оцінити висновок: стадію пухлини (T), статус країв резекції, виключити віддалені метастази. Клінічна настанова радить розглянути повторний аналіз препарату експертом із патології гепатобіліарної системи. Що містить такий висновок, пояснює сторінка гістологія.

Перед повторною радикальною операцією стандарт вимагає повторної візуалізації органів грудної клітки, черевної порожнини та таза, навіть якщо дослідження вже робили перед холецистектомією. Пацієнти зі стадією T1a і негативними краями резекції, за стандартом, можуть переходити під спостереження.

Крім операції, стандарт МОЗ № 565 передбачає такі варіанти лікування:

• неоад’ювантна терапія (до операції) — її рекомендовано розглянути при несприятливому прогнозі (гістологічно підтверджене ураження регіонарних лімфовузлів, механічна жовтяниця) після розгляду мультидисциплінарною командою; перед нею потрібна морфологічна верифікація;
• системна терапія — при нерезектабельному і метастатичному захворюванні за збереженого соматичного статусу або коли операцію не можна виконати через стан здоров’я чи супутнє захворювання;
• променева терапія — за необхідності розглядається для пацієнтів із нерезектабельним захворюванням або тих, хто не є кандидатом на операцію.

Конкретні препарати й схеми обирає онколог. Для пацієнтів із нерезектабельним, нетрансплантабельним або метастатичним захворюванням, які є кандидатами на системну терапію, стандарт допускає панель молекулярних досліджень пухлини. Як проходить лікування ліками проти раку, читайте на сторінці хіміотерапія.

Британська NHS попереджає, що більшість людей під час хіміотерапії мають певні побічні ефекти, але не всі з можливих. Серед частих — анемія з нестачею сил і задишкою, кровотечі чи синці, запор або діарея, проблеми з пам’яттю та концентрацією, тромби (пульсівний чи судомний біль, набряк і тепло в руці чи нозі); деякі препарати можуть впливати на фертильність, тимчасово або назавжди. Про побічні ефекти повідомляйте команді, яка вас лікує.

За стандартом МОЗ № 565, пацієнтів, які завершили радикальне лікування і не мають ознак продовження хвороби, спостерігають лікар загальної практики-сімейний лікар і лікар-онколог. Тих, хто має ризик рецидиву після операції та отримує ад’ювантну терапію, спостерігають у закладах спеціалізованої медичної допомоги. Онкомаркери РЕА і CA 19-9 під час спостереження визначають за клінічними показаннями. Під час кожного візиту, за стандартом, враховують і психологічні аспекти, ознаки прогресування та ускладнення лікування.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ можна записатися на консультацію онколога: лікар вивчить ваші обстеження, пояснить, яких бракує, і розкаже, як за стандартом МОЗ складається план лікування. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому онколога уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці.

Стани, за яких одразу телефонують 103, перелічено на початку сторінки. Пожовтіння шкіри чи очей не відкладайте до планового запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування визначає лікар разом із вами за результатами обстеження.