Аналізи крові та калу в проктології у Львові

Аналізи крові та калу в проктології — це лабораторний етап обстеження, який лікар додає до розпитування й огляду, коли скарги потребують уточнення: кров у калі, зміни випорожнень, біль у животі, слабкість. Єдиного «пакета аналізів у проктолога» немає: перелік залежить від скарг і від того, яку хворобу підозрює лікар. Нижче — що про такі аналізи сказано в українських документах МОЗ, а де вони мовчать, — в іноземних настановах, із зазначенням, чиї вони.

Аналіз не замінює огляд. Американська ASCRS у настанові з лікування геморою (2024) наголошує: ректальну кровотечу не слід автоматично пояснювати гемороєм, адже кров буває й при колоректальному раку, запальних хворобах кишечника, дивертикульозі. Розпитування й огляд проводить лікар на консультації проктолога, а аналізи він призначає за їхніми результатами.

При підозрі на запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт) у дорослих український УКПМД «Запальні захворювання кишечника» (наказ МОЗ № 1742) називає серед лабораторних досліджень загальний клінічний аналіз крові, визначення ШОЕ та С-реактивного білка (СРБ), а в розширеному переліку ще й рівень заліза. Клінічна настанова «Лікування хвороби Крона у дорослих» (наказ № 1742) зазначає, що початкове лабораторне обстеження повинно включати оцінку запалення, анемії, зневоднення та недоїдання.

Анемія важлива й для проктолога. Українські протоколи «Рак ободової кишки», «Рак прямої кишки» (наказ МОЗ № 512) та «Анальна карцинома» (наказ № 304) називають залізодефіцитну анемію одним із симптомів, за яких може виникнути підозра на ці хвороби. Британська NHS пише, що сильна втома й задишка можуть бути ознаками анемії, яку іноді спричиняє рак кишечника. Сам по собі аналіз крові діагнозу не ставить: за протоколом № 512 діагноз раку встановлюють за гістологічним або цитологічним висновком після біопсії пухлини.

Протоколи № 512 і № 304 описують обстеження пацієнта в закладі, що надає спеціалізовану допомогу при цих хворобах. Лабораторна частина включає загальний і біохімічний аналіз крові, коагулограму, групу крові та резус-фактор, серологічні тести (сифіліс, вірусні гепатити В і С, ВІЛ — за попередньою згодою пацієнта) та лабораторне дослідження калу на приховану кров за показаннями. У протоколах щодо раку ободової й прямої кишки додано визначення раково-ембріонального антигену (РЕА).

Це перелік для пацієнтів із підозрюваним або встановленим раком, а не набір, який призначають кожному, хто прийшов до проктолога. Порядок скринінгу колоректального раку (наказ № 1368) передбачає для скринінгу лише тест калу на приховану кров або ФІТ; кров на онкомаркери там не згадано.

Про сам тест на приховану кров і ФІТ детально написано на окремій сторінці: тест на приховану кров у калі. Тут лише доповнення. При підозрі на запальні захворювання кишечника УКПМД (наказ № 1742) включає в лабораторне обстеження аналіз калу на патогенну флору, приховану кров і найпростіші та визначення фекального кальпротектину, який, за протоколом, відображає ступінь активності запального процесу; копрологічне дослідження названо бажаним.

Клінічна настанова про хворобу Крона у дорослих вважає фекальний кальпротектин корисним тестом, який слід враховувати, щоб відрізнити запальне захворювання кишечника від синдрому подразненого кишечника (сильна рекомендація, помірний рівень доказовості). Про саму хворобу — на сторінці лікування хвороби Крона.

В Україні діють два документи з різними межами, тому єдину цифру називати некоректно. Порядок скринінгу (наказ МОЗ від 05.08.2024 № 1368, зі змінами наказу № 1480) адресований надавачам первинної допомоги. Для популяційного скринінгу цільова група — люди віком 50–75 років: їм пропонують тест калу на приховану кров або ФІТ кожні 2 роки. Для скринінгу груп ризику (50–75 років за наявності факторів ризику, зокрема обтяженого спадкового анамнезу, запальних захворювань кишечника, аденоматозних поліпів, ожиріння) тест передбачено щороку. При позитивному результаті пацієнта направляють на колоноскопію та до лікаря-хірурга-проктолога або онколога.

УКПМД «Рак ободової кишки» і «Рак прямої кишки» (наказ № 512) у розділі первинної допомоги вимагають скеровувати осіб віком від 50 до 74 років, які отримують допомогу в сімейного лікаря, на аналіз калу на приховану кров щороку. Отже, межа віку (75 чи 74 роки) і частота (раз на 2 роки чи щороку) в документах різні. Який підхід застосувати саме вам, уточніть у сімейного лікаря. Якщо потрібна колоноскопія, про неї розповідає сторінка колоноскопії.

Ні, вони не відміняють огляду. За українськими протоколами № 512 та № 304, стійкі або періодичні ректальні кровотечі, зміни функції кишечника, втрата ваги, залізодефіцитна анемія, загальні або локалізовані болі в животі потребують термінового обстеження. Про те, що робити саме з кров’ю з прямої кишки, — на сторінці кров з прямої кишки.

Британська настанова NICE NG12 пропонує дорослим із певними симптомами (зміна випорожнень, залізодефіцитна анемія, абдомінальна маса, а залежно від віку — незрозумілі ректальна кровотеча, біль у животі чи втрата ваги, окремо або в поєднанні) пройти ФІТ, щоб вирішити питання про направлення. Якщо ФІТ негативний, але через стійкі незрозумілі симптоми лікар має сильну підозру на рак, направлення, за NICE, відкладати не слід. Людям з утворенням у прямій кишці, незрозумілим утворенням чи виразкою анального отвору, за NICE, пропонувати ФІТ перед вирішенням питання про направлення не потрібно. NHS описує, що лікар може оглянути пряму кишку пальцем, попросити зразок калу, а іноді й аналіз крові.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

При безперервній кровотечі з заднього проходу чи великій кількості крові (вода в унітазі червоніє або видно великі згустки) NHS радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі). Якщо кал чорний або темно-червоний чи є кривава діарея, NHS радить просити про терміновий прийом лікаря.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ є напрями проктології, хірургії й лабораторії; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Які саме аналізи крові й калу вам потрібні, визначає лікар після розпитування й огляду, а вартість уточніть в адміністратора. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Якщо ж є значна зовнішня кровотеча, ознаки внутрішньої кровотечі, непритомність або порушення притомності, не записуйтеся на прийом, а одразу телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не інтерпретуйте результати аналізів самостійно: їх оцінює лікар разом зі скаргами й даними огляду.