Тут джерела розходяться. Протокол МОЗ № 826 (2014) рекомендує медикаментозне лікування лише пацієнтам зі стеатогепатитом. Вітамін Е, за протоколом, призначають лише при стеатогепатиті, підтвердженому біопсією, без цукрового діабету, а омега-3 жирні кислоти й окремі препарати для лікування діабету доцільні лише для корекції супутніх метаболічних розладів. Перелічує протокол і низку так званих метаболічних препаратів.
Новіша настанова EASL–EASD–EASO 2024 не рекомендує як ліки саме від стеатогепатиту ні вітамін Е, ні препарати для лікування діабету, зокрема агоністи рецепторів ГПП-1: у великих дослідженнях не доведено покращення будови печінки. Водночас ці препарати для діабету вона вважає безпечними при MASLD і радить застосовувати за їхніми показаннями, зокрема при діабеті 2 типу й ожирінні. Харчові добавки, рослинні засоби й засоби, що впливають на мікробіоту кишківника, настанова не рекомендує через брак доказів ефективності й безпеки. За її оглядом, препарати жовчної кислоти з гепатопротекторними властивостями знижують АЛТ, але покращення будови печінки не доведено; засоби з розторопші можуть покращувати печінкові ферменти, однак невеликі дослідження покращення будови печінки не показали.
Британська NICE пропонує розглянути вітамін Е або один із препаратів для лікування діабету дорослим із вираженим фіброзом і лише у спеціалізованій ланці, а омега-3 жирні кислоти при MASLD не радить через брак доказів. Статини, за EASL, при MASLD безпечні, а NICE наголошує: людям із MASLD, які їх приймають, слід продовжувати. Препарат, дозу й тривалість визначає лікар.