Гострий апендицит, за NHS, найчастіше трапляється в дітей, старших за 10 років, і в молодих дорослих, а в малих дітей може перебігати нетипово: біль слабший, наростає повільніше або локалізується в іншому місці. Новий клінічний протокол МОЗ для бригад екстреної допомоги (наказ № 1269) серед ознак апендициту називає чутливість у правій нижній частині живота, болючість навколо пупка або по всьому животу під час пальпації, гарячку, нудоту, блювання й відсутність апетиту. Якщо біль у животі поступово посилюється, не минає або переміщується вниз праворуч, NHS радить терміново, того ж дня, звернутися до лікаря.
Для дітей від 1 до 16 років Всесвітнє товариство невідкладної хірургії (WSES, 2020) рекомендує рутинно робити аналізи крові з маркерами запалення, пропонує починати візуалізацію з УЗД і рекомендує віддавати перевагу лапароскопічній апендектомії перед відкритою там, де є обладнання й досвід. Якщо в дитини сильний біль у животі, сплутаність свідомості, плямиста або блідіша, ніж зазвичай, шкіра чи утруднене дихання, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі). Про хворобу в дорослих — на сторінці гострий апендицит.
Інша причина, яку не можна пропустити в немовляти, — інвагінація кишечника. Стандарти медичної допомоги МОЗ «Інвагінація кишечника у дітей» (наказ № 1988) радять запідозрити її насамперед у дитини до року. Тривожні симптоми за стандартом: раптові короткі напади болю (у немовляти — напади неспокою), що чергуються зі «світлими» проміжками; блювання, яке з часом стає багаторазовим; через 6–12 годин від початку — темна кров зі слизом у випорожненнях (симптом «малинового желе»), хоча, за стандартом, він буває лише в 60–65 % випадків. У 15–20 % випадків нападів неспокою немає: дитина млява, малорухлива, бліда. З такими ознаками планового запису не чекайте. Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, непритомності або порушенні притомності, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Лікують інвагінацію, за стандартом, у хірургічному відділенні та відділенні інтенсивної терапії багатопрофільної дитячої лікарні.