УЗД лімфатичних вузлів у Львові

УЗД лімфатичних вузлів — це дослідження, під час якого лікар веде датчик із гелем над ділянкою, де розташовані вузли, і оцінює їх на екрані. Практичний параметр ACR–AIUM–SPR–SRU (США), що описує УЗД шиї, передбачає, що слід зафіксувати розмір і розташування патологічних вузлів, а також ознаки, які викликають підозру: кальцинати, кісти, вогнища підвищеної ехогенності, не пов’язані з жировими воротами вузла, і патологічний кровотік. Тобто результат дослідження — це опис вузла, а не готовий діагноз.

Той самий документ нагадує, що збільшені шийні вузли трапляються при лімфомі та інших злоякісних процесах, але часто є реактивними: їх бачать при гострих і хронічних інфекціях та запаленнях, наприклад після вірусних хвороб чи при тиреоїдиті Хашімото. Розмір вузла, за ACR, у питанні злоякісності часто менш важливий за його будову.

NHS описує збільшені вузли як болючі ущільнення з обох боків шиї, під підборіддям, у пахвах і в паху. Серед ситуацій, коли ACR згадує УЗД вузлів на шиї, — такі:

• відомий чи підозрюваний рак щитоподібної залози: тоді ACR наполегливо рекомендує комплексну оцінку центральних і бічних шийних вузлів (про саму залозу — на сторінці УЗД щитоподібної залози);
• окремі пацієнти зі злоякісними пухлинами голови й шиї;
• пошук метастазів у надключичних вузлах при раку легені чи іншій пухлині нижче ключиць;
• діти з шийною лімфаденопатією (докладніше — нижче).

Пахвові вузли в документах МОЗ стоять в іншому контексті. Стандарт № 535 (додаток 3) називає пахвову лімфаденію чи лімфаденопатію серед показань до діагностичного УЗД молочних залоз, а стандарт № 195 «Рак молочної залози» включає в діагностику УЗД молочних залоз із реґіонарними лімфовузлами. Про дослідження самих залоз — на сторінці УЗД молочних залоз.

Не кожне ущільнення на шиї є вузлом. ACR у переліку утворень голови й шиї, які оцінюють ультразвуком, називає кісти (зокрема щитоязикову й бранхіальну), лімфатичну мальформацію та гемангіому. Біля вуха ACR окремо згадує внутрішньопривушні лімфатичні вузли: про слинні залози — на сторінці УЗД слинних залоз, про утворення під шкірою — УЗД м’яких тканин. Яке саме це утворення, визначає лікар. Про консультацію отоларинголога — на сторінці консультація ЛОРа.

За ACR, при непульсуючому утворенні шиї в дорослих (не в привушній ділянці й не в щитоподібній залозі) УЗД шиї «може бути доречним», а КТ чи МРТ шиї з контрастом — «зазвичай доречні». У дітей із таким утворенням УЗД шиї за цим самим документом «зазвичай доречне». Тож для дорослого УЗД не завжди перший чи єдиний метод. Чи потрібна КТ або МРТ, скаже лікар і направить.

Використані документи не рекомендують УЗД лімфатичних вузлів усім для профілактики. Не завжди воно потрібне й при збільшеному вузлі: NHS пише, що вузли, збільшені через інфекцію, зазвичай зменшуються самі впродовж 1–2 тижнів. Рішення про дослідження ухвалює лікар.

Метод описує вузол, але природу змін сам не встановлює. ACR зазначає, що округла форма й відсутність ехогенних воріт, хоч і описані в злоякісних вузлах, мають низьку специфічність (у документі це сказано щодо раку щитоподібної залози). Ознаки на УЗД лікар зіставляє зі скаргами, аналізами й іншими обстеженнями.

Окремо про лімфому. Стандарт МОЗ № 1169 «Лімфома Ходжкіна» (від 22.07.2025) стосується саме цього різновиду лімфом. Діагноз за ним встановлюють у закладі, що надає спеціалізовану допомогу, на підставі гістологічного висновку за біопсією: морфологічний діагноз ґрунтується на результатах ексцизійної біопсії лімфатичного вузла або достатньо великого зразка пухлинної маси, отриманого хірургічним шляхом. Пункційну біопсію стандарт допускає лише в окремих випадках, для цитологічного матеріалу в пацієнтів, яким протипухлинне лікування потрібне за життєвими показаннями. Тобто діагноз лімфоми Ходжкіна за цим стандартом встановлюють не за УЗД.

У раку молочної залози — інший документ і інша ситуація. Стандарт № 195 для оцінки захворювання перед лікуванням передбачає цитологію чи гістологію пахвових вузлів, якщо є підозра на їх ураження, а для підозрілого лімфовузла — як мінімум тонкоголкову аспірацію під контролем УЗД або товстоголкову біопсію з маркуванням вузла. Яка тактика потрібна вам, визначає лікар.

NHS радить звернутися до лікаря (це порада не термінова), якщо збільшені вузли:

• збільшуються або не зменшилися впродовж тижня;
• тверді чи не зміщуються при натисканні;
• супроводжуються нічною пітливістю чи дуже високою температурою;
• з’явилися без жодних інших ознак хвороби чи інфекції;
• розташовані просто над або під ключицею.

Стандарт № 1169 уточнює для лімфоми Ходжкіна: її може запідозрити лікар будь-якої спеціальності в пацієнта зі збільшеними лімфатичними вузлами, лихоманкою вище 38 °C без інфекційного захворювання, втратою ваги понад 10 % чи профузною нічною пітливістю; такого пацієнта направляють до онколога чи гематолога. У мінімальному переліку обстежень до цього направлення — загальний і біохімічний аналізи крові, рентгенографія органів грудної клітки та УЗД органів черевної порожнини, а не лімфатичних вузлів (УЗД органів черевної порожнини). Британська NICE (NG12, рекомендації 1.10.6 і 1.10.8) для дорослих радить розглянути направлення за підозри на рак при необґрунтованій лімфаденопатії, зважаючи, зокрема, на лихоманку, нічну пітливість, задишку, свербіж чи схуднення; УЗД у цих рекомендаціях не згадано.

Дорослі підходи на дітей автоматично не переносять. У практичному параметрі ACR–AIUM–SPR–SRU серед показань — оцінка вузлів у дітей із шийною лімфаденопатією, зокрема пошук некрозу й абсцесу при гострому лімфадені́ті; там зазначено, що в дітей важливі розмір вузла, ехоструктура, кровотік і можливе нагноєння. Чи потрібне УЗД вашій дитині, вирішує лікар; вік і підготовку уточніть під час запису.

Результат лікар, що вас направив, оцінює разом з іншими обстеженнями. Залежно від причини лікар скаже, чи потрібні аналізи, біопсія чи консультація профільного спеціаліста, і направить. NHS зазначає: лікування залежить від причини й може включати антибіотики, які не діють на вірусні інфекції. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

NHS пише, що при збільшених вузлах і дуже утрудненому ковтанні чи диханні слід просити про термінову консультацію лікаря; виклик швидкої службою NHS у цьому блоці не названо. Якщо ж порушення дихання раптове, за українськими Правилами це вже підстава для виклику швидкої. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Такі стани потребують невідкладної допомоги, а не планового УЗД за записом.

Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря, який виконує це УЗД, уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Вартість, потрібні ділянки та підготовку називає адміністратор під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Показання до УЗД лікар визначає індивідуально.