Ком у горлі у Львові

Ком у горлі — це відчуття клубка, стороннього тіла, стискання чи здавлювання в горлі, хоча насправді там нічого не застрягло. Лікарі називають його globus pharyngeus, або просто globus. За оглядом у британському журналі для сімейних лікарів British Journal of General Practice (BJGP, 2015), це відчуття не супроводжується болем і часто поєднується з постійним прочищанням горла, хронічним кашлем, захриплістю чи відчуттям слизу в горлі. Огляд наводить дані, що globus відчували до 45 % людей, а серед направлень до ЛОР-лікарів на нього припадає 4 %.

Ком у горлі — симптом, а не окрема хвороба, яку можна визначити «на око». За міжнародними Римськими критеріями IV (Rome Foundation) про globus як функціональний розлад говорять, коли огляд, ларингоскопія чи ендоскопія не виявили змін, немає утрудненого чи болючого ковтання, а рефлюкс не пояснює симптому. Критерії також вимагають, щоб відчуття виникало між прийомами їжі, турбувало щонайменше раз на тиждень протягом останніх 3 місяців і почалося не менше ніж пів року тому. Тобто спершу лікар шукає й виключає інші причини.

Точна причина globus досі не відома і в різних людей може відрізнятися. Огляд BJGP серед можливих причин називає, зокрема, рефлюкс (закидання вмісту шлунка вгору), стікання слизу з носоглотки, синусит, збільшення щитоподібної залози (зоб), спазм м’язів на вході в стравохід, тривогу і, дуже рідко, рак гортаноглотки.

Рефлюкс, за цим оглядом, імовірно, пояснює лише частину випадків. Якщо разом із комом турбують печія чи відрижка кислим або гірким, варто перевірити гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ).

Можуть мати значення й психологічні чинники. BJGP зазначає, що люди з globus частіше повідомляють про стресові події перед появою симптому. Британські лікарні в пам’ятках для пацієнтів (RUH Bath, Hull) пишуть, що відчуття посилюють стрес, втома наприкінці дня, куріння та постійне прочищання горла. Це не означає, що ком «вигаданий»: відчуття справжнє, і з ним можна працювати.

Протоколи МОЗ України «Рак гортані» (наказ № 1626 від 09.09.2022) і «Рак гортаноглотки» (наказ № 316 від 17.02.2023) серед симптомів, з якими необхідно скерувати пацієнта до отоларинголога або отоларинголога-онколога, називають і саме відчуття стороннього тіла в глотці. Поруч у цьому переліку:

• біль при ковтанні;
• утруднене ковтання (дисфагія);
• осиплість голосу понад 2 тижні;
• кровохаркання (при ньому, за наказом МОЗ № 583, одразу телефонуйте 103);
• задишка;
• напади безпричинного кашлю (у протоколі «Рак гортані»);
• збільшення лімфатичних вузлів шиї;
• загальна слабкість, втрата маси тіла.

Це не означає, що ком у горлі — ознака раку. Ті самі протоколи наголошують, що ранні симптоми (охриплість голосу, дискомфорт, у протоколі «Рак гортаноглотки» — при ковтанні, відчуття поколювання в горлі) можуть симулювати інші, не онкологічні захворювання, а огляд BJGP зазначає, що рак дуже рідко проявляється як globus. Водночас протоколи відносять до чинників ризику тютюнокуріння, а протокол «Рак гортаноглотки» — і зловживання алкоголем. Якщо лікар первинної ланки виявляє такі симптоми, протоколи передбачають скерувати пацієнта до закладу спеціалізованої допомоги впродовж не більше 10 днів.

Якщо у вас уже діагностовано ГЕРХ, протокол МОЗ «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» (наказ № 943 від 31.10.2013) вважає обов’язковим направлення на ендоскопічне обстеження стравоходу, якщо є хоча б один із тривожних симптомів: дисфагія, шлунково-кишкова кровотеча, часта нудота, втрата маси тіла, анемія, ядуха, біль у грудях.

Почати можна з консультації терапевта або сімейного лікаря. Огляд BJGP радить лікарю первинної ланки ретельно оглянути голову й шию: промацати щитоподібну залозу й шийні лімфовузли, оглянути ротову порожнину, глотку й ніс. Пальпацію лімфатичних вузлів шиї як обов’язкову дію називають і протоколи МОЗ щодо раку гортані та гортаноглотки.

Гортань і глотку зсередини оглядає ЛОР-лікар. За BJGP, після направлення до ЛОРа їх оглядають гнучким ендоскопом, який вводять через ніс. Якщо переважають печія, відрижка чи проблеми з проходженням їжі, доречна консультація гастроентеролога.

Тут джерела розходяться, і ми подаємо обидві позиції. Українські протоколи включають відчуття стороннього тіла в глотці до симптомів, з якими пацієнта необхідно скерувати до отоларинголога. Британський огляд BJGP пише, що більшість випадків globus можна вести в первинній ланці після ретельного розпитування й огляду, а надмірні направлення можуть обернутися непотрібними обстеженнями. Для пацієнта в Україні орієнтир — протоколи МОЗ, а обсяг інших обстежень лікар визначає за скаргами.

Українського клінічного протоколу щодо лікування globus немає, тож нижче — позиції закордонних оглядів і маршрутів. Якщо органічної причини не знайшли, першим кроком BJGP називає пояснення й заспокоєння: коли ком у горлі — єдиний симптом, цього може бути достатньо. Шотландський маршрут для сімейних лікарів NHS Borders (2025) додає психологічну підтримку й роботу зі стресом.

Звички для горла. За BJGP, деяким пацієнтам допомагає уникати тютюнового диму, алкоголю й кофеїну, не ковтати «насухо» і стримувати бажання прочистити горло. Пам’ятка лікарні Hull радить замість прочищання зробити ковток води чи сильніший ковток і впродовж дня пити воду невеликими ковтками. NHS Borders також радить менше кави, алкоголю й пізніх вечерь та відмовитися від газованих напоїв.

Рефлюкс. Якщо є ознаки рефлюксу, лікар може призначити лікування ГЕРХ, зокрема препарати, що знижують кислотність шлунка. Водночас, за метааналізом, на який посилається BJGP, без симптомів рефлюксу інгібітори протонної помпи при globus діяли не краще за плацебо. Тому не приймайте їх навмання: доцільність, препарат і тривалість визначає лікар.

Голосова терапія і психотерапія. Логопедична (голосова) терапія, за BJGP, покращувала симптоми у двох дослідженнях, хоча частину ефекту пов’язують із додатковим заспокоєнням. На користь когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) докази є, а для протитривожних препаратів і антидепресантів, за BJGP, їх дуже мало. Австралійський огляд AJGP (2024) зазначає, що КПТ і антидепресанти були корисними пацієнтам із супутніми психічними розладами. Якщо ком у горлі поєднується з постійним напруженням, поганим сном чи нападами паніки, про це варто сказати лікарю; детальніше — на сторінці про лікування тривожності.

Оцінки різняться. Пам’ятка британської лікарні RUH Bath пише, що в переважній більшості випадків симптоми покращуються. Австралійський огляд AJGP зазначає, що вони можуть бути стійкими, важко піддаватися лікуванню й повертатися. BJGP радить домовитися з лікарем про повторне звернення, якщо відчуття не минає. Прийдіть повторно й тоді, коли з’явилися нові скарги з переліку вище: біль чи утруднення при ковтанні, зміна голосу, вузол на шиї, схуднення.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ обстеження при відчутті кому в горлі починається з консультації терапевта або ЛОР-лікаря: спеціаліст аналізує скарги, оглядає горло й оцінює загальний стан, а за потреби рекомендує додаткові обстеження. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому терапевта чи ЛОР-лікаря уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Джерела, на які спирається ця сторінка, стосуються дорослих: дитину зі скаргою на ком у горлі покажіть педіатру. Якщо людина вдавилася й не може дихати або є ознаки анафілактичної реакції (наприклад, набряк губ, язика чи горла), це не ком у горлі: телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не призначайте собі ліки самостійно: обстеження й лікування підбирає лікар після огляду.