Окремого українського документа про саму процедуру ми не знайшли: пульсоксиметрію згадують протоколи окремих хвороб.
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Уніфікований клінічний протокол (наказ МОЗ від 20.09.2024 № 1610) включає пульсоксиметрію у фізикальне обстеження пацієнта, а для закладів первинної допомоги вказує, що її необхідно використовувати «як допоміжний контроль за станом пацієнта». Обструкцію дихальних шляхів протокол оцінює форсованою спірометрією, про яку йдеться на сторінці спірографії.
Астма у дорослих. За протоколом (наказ МОЗ від 30.09.2026 № 1451), пульсоксиметрію необхідно використовувати при загостреннях астми, щоб визначити потребу в кисневій підтримці. Легке й помірне загострення, за протоколом, зазвичай можна лікувати на рівні первинної допомоги, тяжке — у закладі спеціалізованої допомоги; при раптовому розладі дихання телефонуйте 103, див. розділ нижче. Про планове ведення хвороби читайте на сторінці лікування астми.
COVID-19. Стандарти медичної допомоги (наказ МОЗ від 28.03.2020 № 722, редакція від 02.08.2023) використовують сатурацію, виміряну пульсоксиметром, для оцінки перебігу хвороби й показань до госпіталізації. Про лікування читайте на сторінці лікування COVID-19.
Це документи про конкретні хвороби: чи потрібне вимірювання саме вам, вирішує лікар.