Лікування постковідного синдрому у Львові

Постковідний синдром — це симптоми, які тримаються або з’являються після перенесеного COVID-19 і заважають жити звичним життям. Єдиних діагностичних критеріїв поки немає. Настанова Duodecim «Довгострокові симптоми коронавірусної інфекції COVID-19», чинна в реєстрі медико-технологічних документів МОЗ України, пояснює терміни так: «пост-COVID-синдром» — коли симптоми тривають понад 4 тижні, а «тривалий COVID» (long COVID) — коли понад 3 місяці. Для таких станів у класифікації хвороб є окремий код «Стан після COVID-19».

Іноземні організації рахують строки інакше. Британська NICE називає постковідним синдромом симптоми, що тривають понад 12 тижнів і не пояснюються іншим діагнозом, а ВООЗ — симптоми, які зазвичай з’являються протягом 3 місяців після COVID-19 і тривають щонайменше 2 місяці. Тому в різних джерелах ви можете зустріти різні цифри: це питання визначень, а не помилка.

Оцінки поширеності теж різняться. Настанова Duodecim (2021, на даних перших хвиль пандемії) зазначає, що щонайменше в одного з трьох пацієнтів окремі симптоми тривають довше 3 місяців. ВООЗ у 2025 році оцінює, що постковідний стан розвивається приблизно в 6 зі 100 людей, які перехворіли, і що ймовірність, схоже, тепер нижча, ніж на початку пандемії.

За настановою Duodecim, найпоширеніший симптом — втома. Це не просто стомлюваність, а брак енергії й нездатність впоратися зі звичайними справами, які здебільшого не минають після відпочинку. Другий за частотою — когнітивні порушення: проблеми з пам’яттю та концентрацією, які пацієнти описують як «кашу в голові». Також можуть бути:

• неприємні відчуття в грудях і задишка;
• головний біль, біль у м’язах та інший хронічний біль;
• запаморочення й нерегулярне серцебиття;
• тривожність;
• симптоми з боку травлення, шкіри, порушення нюху та зору.

Симптоми зазвичай зачіпають кілька систем органів, бувають мінливими й часто повертаються. Їх посилюють фізичне та розумове навантаження, стрес і брак сну. Довгострокові симптоми трапляються в усіх вікових групах і навіть у тих, хто переніс COVID-19 легко. Найважчими вони часто бувають у людей, які мали серйозні проблеми зі здоров’ям ще до хвороби.

Діагноз встановлюють на основі симптомів і виключення інших захворювань. Багато людей із тривалим COVID не робили тест на коронавірус, і настанова Duodecim наголошує, що це не має бути перешкодою для лікування. Протокол реабілітаційної допомоги (наказ МОЗ № 771) так само вказує: відсутність позитивного тесту не є приводом відмовити в оцінюванні та реабілітації.

Цей протокол адресований зокрема лікарям первинної ланки, які обстежують людей із новими або постійними симптомами через 4 тижні й більше після COVID-19. Обсяг обстежень залежить від скарг. Протокол пропонує аналізи, які можуть включати загальний аналіз крові, показники роботи нирок і печінки, С-реактивний білок, феритин, натрійуретичний пептид типу B і функцію щитоподібної залози. Настанова Duodecim за потреби додає інші лабораторні показники та ЕКГ.

Якщо серцебиття чи запаморочення з’являються у положенні стоячи, протокол радить вимірювати тиск і пульс лежачи та стоячи. Тим, у кого зберігаються симптоми з боку дихання і кому раніше не робили рентгенографію, протокол № 771 радить направлення на рентген органів грудної клітки до 12 тижнів після гострого COVID-19, з застереженням, що звичайного знімка може бути недостатньо, щоб виключити хвороби легень. У переліку методів оцінювання протоколу є й спірографія; чи потрібна вона вам, вирішує лікар.

Ліків, які б лікували сам постковідний синдром, поки немає: британська NICE зазначає брак доказів для медикаментозного лікування цього стану, а NHS — що вилікувати його поки неможливо, але лікування може полегшити симптоми. Тому допомога будується навколо конкретних скарг і самопочуття.

• Увага до симптомів. Настанова Duodecim підкреслює, що до скарг треба ставитися серйозно, вислухати пацієнта й оцінити загальну ситуацію.
• Симптоматичне лікування. Можна спробувати лікувати окремі симптоми: наприклад, Duodecim згадує бета-блокатори при відчутному серцебитті. Препарати, дози й тривалість визначає лише лікар.
• Робота зі стресом. Стрес посилює симптоми, тому з його причинами треба працювати. Частині пацієнтів можуть принести полегшення практики усвідомленості й медитація; хорошим рішенням також може бути психотерапія, зокрема онлайн.
• Мультипрофільна допомога. Фізичний терапевт може навчити вправ, фахівець із психічного здоров’я — допомогти з емоційними труднощами.

Про вітаміни й добавки без рецепта британська NICE каже прямо: невідомо, чи вони корисні, шкідливі чи не мають ефекту при постковідному синдромі. Якщо ж аналізи виявлять інше порушення, лікар призначить лікування саме цього стану. Якщо головна скарга — виснаження, яке не минає, порівняйте з тим, як ведуть хронічну втому.

Оскільки навантаження може посилити симптоми, повертатися до звичного ритму варто поступово. За даними ВООЗ, краще керувати симптомами допомагають якісний відпочинок і сон та навички енергозбереження, тобто вміння розподіляти сили. Лікар може обговорити з вами, як діяти під час загострення: помічати, що його спровокувало, тимчасово зменшити активність, стежити за симптомами й не повертатися до звичного рівня, доки загострення не мине.

Протокол МОЗ № 771 для людей, виписаних із лікарні після COVID-19, радить у перші 6–8 тижнів фізичні вправи низької та помірної інтенсивності вдома; вправи високої інтенсивності в цей період не рекомендовані, якщо не проводилось формальне оцінювання з вимірюванням сатурації під час навантаження. Британська NHS радить не відновлювати тренування, не порадившись із лікарем, і зупинятися, якщо з’являються симптоми.

Настанова Duodecim зазначає, що на якийсь час може знадобитися неповний робочий день. Про поступове повернення до роботи чи навчання варто поговорити з лікарем.

За даними ВООЗ, постковідний стан можуть супроводжувати тривога, депресія та порушення сну. Протокол МОЗ № 771 радить розглянути психологічну терапію при легкій тривозі чи депресії і направлення до психіатричної служби, якщо потреби складніші. Якщо тривога стала головною скаргою, детальніше — на сторінці лікування тривожних неврологічних станів.

Якщо з’явилися важкі психічні симптоми або думки про самоушкодження чи самогубство, протокол № 771 передбачає негайне скерування на консультацію до психіатра. Не відкладайте і не залишайтеся на самоті: скажіть про це лікарю одразу. Якщо є безпосередня небезпека для життя, одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4: гострі психічні розлади з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч).

Протокол МОЗ № 771 вимагає терміново направляти людей із постковідними симптомами до відповідних служб, якщо є симптоми, що загрожують життю, зокрема важка гіпоксемія (нестача кисню в крові) або зниження сатурації під час навантаження, ознаки важкого захворювання легень, біль у грудній клітці, а в дітей — мультисистемний запальний синдром.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності, гострих психічних розладах (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Настанова Duodecim не виокремлює дітей. Якщо постковідні симптоми в дитини, зверніться до педіатра: протокол № 771 радить розглянути направлення дітей до фахівця вже з 4 тижнів.

З постковідними скаргами можна записатися на консультацію терапевта. Розкажіть, що заважає найбільше: від цього залежить, які обстеження знадобляться і чи варто долучити інших фахівців. Якщо потрібні обстеження, в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому терапевта уточніть під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не призначайте собі лікування самостійно.