Стандарт № 2264 називає емпіричне лікування, тобто без з’ясування причини, вкрай небажаним і допускає його лише тоді, коли доступ до обстеження значно обмежений. Симптоми різних причин недостатньо специфічні, а збудники можуть поєднуватися. До того ж, за стандартом, лікування симптомів антибактеріальними засобами широкого спектра сприяє поширенню стійких до антибіотиків мікроорганізмів. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).
Першою лінією діагностики стандарт називає мікроскопію мазка: вона показує бактеріальну флору, грибкові елементи, ознаки запалення і стан епітелію. Доповнює її вимірювання pH. Показник понад 4,5 вказує на високу ймовірність бактеріального вагінозу, аеробного вагініту чи трихомоніазу, а при кандидозі pH не перевищує 4,5. Трихомоніаз шукають методом ПЛР, за потреби — культуральним дослідженням; для виключення інших інфекцій стандарт передбачає ПЛР на хламідії, гонокок і Mycoplasma genitalium. Посів на аеробну флору може допомогти обрати антибіотик при рецидивному аеробному вагініті, а мікологічний посів потрібен при рецидивному кандидозі. Докладніше — на сторінці гінекологічних аналізів.
Якщо симптоми тяжкі, стандарт допускає симптоматичну протизапальну терапію ще до отримання результатів. Чи потрібна вона вам, вирішує лікар.