Британська служба охорони здоров’я NHS називає вульводинією біль у вульві, що триває щонайменше три місяці й не має конкретної причини. Зовні вульва зазвичай виглядає звично, а біль може бути пекучим, пульсівним, колючим чи ниючим, постійним або таким, що то з’являється, то зникає. Він виникає сам по собі або від дотику: коли вводите тампон чи під час близькості.
Точна причина невідома. NHS пов’язує вульводинію з подразненням чи підвищеною чутливістю нервів, перенесеними вагінальними інфекціями, змінами рівня гормонів і слабкістю м’язів тазового дна. Клінічна настанова МОЗ «Аномальні вагінальні виділення» (2022) додає, що спровокована вестибулодинія (біль у присінку піхви від дотику), можливо, пов’язана з кандидозом, який у деяких жінок може стати пусковим чинником. Про сам кандидоз — на сторінці лікування молочниці.
Вульводинію, за NHS, часто лікують кілька фахівців: гінеколог, фізіотерапевт, психолог, фахівець із лікування болю. До можливих методів належать крем, що знеболює вульву, або таблетки від нервового болю, вправи для м’язів тазового дна, поступове розширення піхви тренажерами, когнітивно-поведінкова чи психосексуальна терапія. Операцію з видалення болючої ділянки NHS згадує як варіант, який інколи пропонують, коли інші методи не допомогли.