Видалення поліпів у носі (поліпектомія) у Львові

Британська NHS описує носові поліпи як м’які неболючі розростання всередині носа. Зазвичай вони не становлять серйозної загрози, але без лікування можуть рости далі й перекривати носові ходи. Схожі на застуду симптоми мають бути насторожливими, якщо не минають: застуда проходить за кілька днів, а поліпи без лікування самі не зникають.

У медичних документах поліпи розглядають як форму хронічного риносинуситу. Європейська настанова EPOS 2020 виділяє хронічний риносинусит із поліпами носа, коли під час ендоскопії видно поліпи з обох боків у середньому носовому ході. Уніфікований клінічний протокол «Хронічний риносинусит» (наказ МОЗ України від 13.10.2023 № 1793) серед чинників ризику називає активне й пасивне куріння, вдихання подразнювальних речовин, викривлення носової перегородки та інші особливості будови носа, алергічний риніт, бронхіальну астму. NHS окремо згадує непереносимість аспірину.

Якщо поліпів немає, а ніс закладений постійно, причина може бути іншою — про це на сторінці лікування хронічного нежитю. Гостре запалення пазух після застуди описано на сторінці лікування гаймориту без проколу.

За протоколом МОЗ, обов’язковий огляд включає обстеження та пальпацію щелепно-лицевої ділянки, огляд ротоглотки й зубів і, за можливості, передню риноскопію чи ендоскопію порожнини носа. EPOS 2020 називає ендоскопію носа необхідною частиною обстеження в ЛОР-лікаря. Як проходить такий огляд, розповідаємо на сторінці ендоскопія ЛОР-органів.

Додатково протокол радить, за потреби, бактеріологічне дослідження, КТ або МРТ пазух, оцінку нюху, біопсію та гістологічне дослідження з визначенням еозинофілів у слизовій оболонці. За EPOS 2020, КТ залишається «золотим стандартом» променевої діагностики хронічного риносинуситу. Лікар скаже, чи потрібна КТ саме вам, і направить на неї. У разі загострення протокол також вимагає оцінити, чи немає анатомічних причин, які сприяють рецидивам, і обговорити з пацієнтом, як їх усунути.

Протокол МОЗ «Хронічний риносинусит» називає медикаментозну терапію основним методом лікування і дорослих, і дітей. Базову терапію складають ендоназальні кортикостероїди та сольові розчини; за протоколом, є високоякісні докази, що тривале застосування назальних кортикостероїдів ефективне й безпечне. Водночас підтверджений діагноз хронічного риносинуситу, за протоколом, «може бути показанням» до планової функціональної ендоскопічної синус-хірургії (ФЕСХ) — щоб покращити якість життя чи взяти хворобу під контроль. Якщо операція потрібна, перевагу протокол віддає малоінвазивним органозберігаючим методикам.

Коли саме оперувати, EPOS 2020 визнає предметом дискусії. Настанова наводить погоджені в одному дослідженні мінімальні умови для дорослих із неускладненим хронічним риносинуситом із поліпами:

• зміни на КТ пазух (щонайменше 1 бал за шкалою Lund-Mackay);
• щонайменше вісім тижнів лікування гормональним спреєм для носа плюс короткий курс системних кортикостероїдів;
• після такого лікування скарги лишаються значними: 20 балів і більше за опитувальником SNOT-22.

Настанова підкреслює, що це мінімальний поріг і не кожному, хто йому відповідає, потрібна операція. Ще одне застереження EPOS: якщо біль в обличчі — єдина скарга без інших носових симптомів і змін під час огляду, його рідко спричиняє риносинусит, і лікувати такий біль насамперед хірургічно не слід.

Антибактеріальні засоби при хронічному риносинуситі, за протоколом, призначають згідно з чинними галузевими стандартами, а EPOS 2020 для самодопомоги й первинної ланки радить антибіотиків уникати. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Поліпектомія носа — видалення поліпів доступом через ніздрі, як описує його британська пам’ятка Bedfordshire Hospitals. Якщо потрібне ширше втручання на самих приносових пазухах, лікар може запропонувати функціональну ендоскопічну синус-хірургію: протокол МОЗ надає їй перевагу, коли потрібна операція. Про таке втручання на гайморових пазухах розповідаємо на сторінці ендоскопічна гайморотомія.

Коли дихати заважає ще й викривлена носова перегородка, її виправлення (септопластику) обговорюють окремо: протокол МОЗ відносить викривлення перегородки до анатомічних чинників ризику хронічного риносинуситу. Обсяг операції обговорюють із лікарем після огляду й обстеження.

Головними ризиками поліпектомії британська пам’ятка Bedfordshire Hospitals називає кровотечу, синці та інфекцію. Кров’янисті виділення з ніздрів протягом двох тижнів після операції пам’ятка вважає нормою. Пам’ятка також радить щонайменше тиждень не сякатися з силою і не колупати в носі.

Британська NHS попереджає, що після операції, можливо, доведеться й далі користуватися гормональним спреєм, щоб поліпи не виросли швидко знову. Коли починати і як довго застосовувати спрей, промивання чи інші засоби, визначає лікар: самостійно скасовувати чи додавати препарати не варто.

EPOS 2020 наголошує: хронічний риносинусит — тривала хвороба, а ендоскопічна операція на пазухах — лише крок у лікуванні, який створює кращі умови для місцевої терапії. Після операції постійне медикаментозне лікування обов’язкове. Проблема в тому, що люди його кидають: в одному дослідженні, наведеному в EPOS, через 12 місяців після операції призначені ліки продовжували приймати лише 42 % пацієнтів. Настанова також згадує дослідження, за якими постійний контакт із подразниками на роботі може підвищувати ризик рецидиву, тож чинники, що підтримують хворобу, варто усувати.

Якщо операція разом із ліками не допомогла, EPOS 2020 перелічує додаткові варіанти: лікування аспірином після десенситизації в людей із респіраторною хворобою, яку загострюють нестероїдні протизапальні засоби; довші курси системних кортикостероїдів із поступовим зниженням дози; тривалий прийом антибіотиків; біологічну терапію, коли є показання. Також настанова розглядає повторну операцію.

Біологічну терапію (моноклональні антитіла) EPOS 2020 радить розглядати при двобічних поліпах у людини, яка вже перенесла ендоскопічну операцію на пазухах, за наявності щонайменше трьох із п’яти критеріїв:

• ознаки запалення 2 типу: еозинофіли в тканині чи крові або підвищений загальний IgE;
• потреба в системних кортикостероїдах (два курси й більше на рік або тривалий, понад 3 місяці, прийом низьких доз) чи протипоказання до них;
• значно знижена якість життя;
• суттєва втрата нюху (аносмія за результатами тесту);
• супутня астма, яка потребує регулярних інгаляційних кортикостероїдів.

Винятком настанова називає випадки, коли операцію робити не можна. Чи підходить вам такий варіант, вирішує лікар після обстеження.

Протокол МОЗ «Хронічний риносинусит» перелічує ознаки ускладнень: набряк чи почервоніння навколо ока, зміщення очного яблука вперед, двоїння в очах, порушення рухів очей, зниження гостроти зору, виражений одно- чи двобічний головний біль, набряк м’яких тканин обличчя, ознаки подразнення мозкових оболонок, неврологічні симптоми, втрата свідомості. З такими ознаками пацієнта направляють або госпіталізують до ЛОР-відділення лікарні, тож не чекайте планового запису: викликайте швидку (103) або негайно їдьте до лікарні. Однобічні симптоми, кровотеча з носа, кірки чи неприємний запах EPOS 2020 також відносить до тривожних ознак, з якими пацієнта мають без зволікання скерувати до спеціаліста.

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, судомах, раптовому розладі дихання, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, значній зовнішній кровотечі та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Кровотечу впродовж 30 днів після операції на носі чи пазухах клінічна настанова ДЕЦ «Тактика ведення пацієнтів з носовою кровотечею» (2022) не охоплює: тоді одразу повідомте лікаря, який вас оперував, а при значній зовнішній кровотечі одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Маршрут пацієнта такий: консультація ЛОРа, потрібна діагностика, спільне рішення про операцію, ендоскопічне видалення поліпів в умовах лікарні з медичним наглядом після нього, далі — рекомендації щодо відновлення та профілактики повторного росту поліпів. Прийом ведуть отоларингологи, серед них — дитячий отоларинголог. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому ЛОРа уточніть під час запису.

Вартість операції та консультації уточнюйте в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію ухвалюють індивідуально після огляду та обстеження.