Лікування хропіння у дорослих у Львові

Лікування хропіння у дорослих у Львові варто починати з відповіді на одне питання: це просто гучний звук чи порушення дихання. Британська NHS пояснює, що хропіння виникає, коли язик, рот, глотка або носові ходи вібрують під час дихання: уві сні ці тканини розслаблюються й звужують просвіт. Здебільшого хропіння не пов’язане з чимось серйозним, але іноді його причина — обструктивне апное сну.

За клінічною настановою «Скринінг у первинній допомозі» (ДЕЦ МОЗ України, 2018), обструктивне апное сну — це повторюване спадання й перекриття верхніх дихальних шляхів уві сні. Повітряний потік зменшується (гіпопное) або повністю зупиняється (апное), рівень кисню в крові падає, а людина на мить прокидається. Через це сон стає уривчастим, а британська NHS зауважує, що самій людині апное буває важко помітити.

Українська настанова «Скринінг у первинній допомозі» називає такі фактори ризику обструктивного апное сну:

• чоловіча стать;
• вік від 40 до 70 років;
• період після менопаузи;
• вищий індекс маси тіла;
• аномалії будови обличчя, щелеп і верхніх дихальних шляхів.

Щодо куріння, алкоголю, снодійних і закладеності носа дані, за цією настановою, рідкісні або суперечливі. Британська NICE (настанова NG202 для людей від 16 років) радить лікарям пам’ятати, що апное частіше трапляється, зокрема, при надмірній вазі й ожирінні (і під час вагітності), артеріальній гіпертензії, яку важко контролювати ліками, діабеті 2 типу, порушеннях ритму серця, особливо фібриляції передсердь, хронічній серцевій недостатності, після інсульту чи транзиторної ішемічної атаки, при помірній чи тяжкій астмі, синдромі полікістозних яєчників, гіпотиреозі, акромегалії та в людей із синдромом Дауна.

NICE радить оцінити людину на апное, якщо є дві або більше з цих ознак: хропіння, зупинки дихання, які помітили інші, сон без відпочинку, головний біль після пробудження, незрозуміла сонливість чи втома вдень, нічні пробудження, щоб помочитися, задихання уві сні, уривчастий сон або безсоння, погіршення пам’яті чи уважності.

Щоб оцінити сонливість, лікар може запропонувати шкалу сонливості Епворта і опитувальник STOP-Bang. NICE застерігає: лише за шкалою Епворта рішення не ухвалюють, бо не в усіх людей з апное є виражена денна сонливість. Українська настанова «Скринінг у первинній допомозі» уточнює, що для людей без скарг доказів користі такого скринінгу недостатньо. Але це не стосується тих, хто вже має симптоми: хропіння, зупинки дихання уві сні, сонливість, нічну ядуху. Таких людей обстежують за клінічними показаннями.

Підтверджують апное дослідженням сну: прилади вночі реєструють, зокрема, дихання і серцебиття, як описує британська NHS. NICE як перший крок пропонує домашню респіраторну поліграфію. Полісомнографію настанова радить розглянути, якщо поліграфія нічого не виявила, а симптоми тривають. NHS додає, що здебільшого такі прилади носять удома, хоча іноді потрібна ніч у клініці. Куди саме скерувати на дослідження, підкаже лікар.

Тяжкість апное оцінюють за індексом апное-гіпопное (AHI), тобто кількістю зупинок і послаблень дихання за годину сну. За українською настановою «Скринінг у первинній допомозі»:

Синдромом обструктивного апное сну настанова називає стан, коли AHI становить 5 і більше в поєднанні з денною сонливістю.

Якщо апное немає, британська NHS радить почати зі способу життя: схуднути за надмірної ваги, спати на боці, не курити, не зловживати алкоголем і не приймати снодійне, бо воно іноді спричиняє хропіння. Коли цього замало, лікування добирають за причиною:

• язик частково перекриває глотку — внутрішньоротовий пристрій, що висуває нижню щелепу вперед (капа);
• рот відкривається уві сні — підборідний ремінь або спеціальна пластинка в роті, що спонукає дихати носом;
• ніс закладений або вузький — розширювачі чи смужки для носа, засоби проти набряку слизової за призначенням лікаря.

Операцію при хропінні, за NHS, іноді розглядають, якщо інше не допомогло. Але вона допомагає не завжди, а хропіння згодом може повернутися.

Тактику британська NICE визначає за тяжкістю апное і тим, як воно впливає на день людини:

• Усім обговорюють зниження ваги, відмову від куріння, менше алкоголю й режим сну.
• Легке апное без помітного впливу на день. Лікування зазвичай не потрібне, але зміни способу життя допомагають не допустити погіршення.
• Помірне й тяжке апное, а також легке, що заважає жити. Пропонують CPAP (СІПАП) — апарат, який через маску подає повітря під постійним тиском і не дає дихальним шляхам спадатися. При легкому апное — коли самих змін способу життя замало чи вони не підходять, а одразу — якщо є особливі ризики, як-от професійне водіння чи вагітність.
• Якщо CPAP не підходить. Розглядають індивідуальну капу, що висуває нижню щелепу: людям від 18 років зі здоровими зубами і яснами. При легкому чи помірному апное, що виникає лише в положенні на спині, може допомогти пристрій, який утримує позу на боці; при тяжкому апное він навряд чи ефективний.

Українська настанова «Скринінг у первинній допомозі» наводить дані, що CPAP знижував AHI до норми або майже норми, а капа давала скромніше покращення. Серед побічних ефектів CPAP вона називає сухість у роті й носі, подразнення очей чи шкіри, висип і носову кровотечу; від 14 до 32 % пацієнтів припиняли лікування CPAP упродовж 4 років. Тому про будь-який дискомфорт варто одразу казати лікарю.

Операції NICE відводить чітке місце. Тонзилектомію радять розглянути, якщо мигдалики великі й перекривають дихальні шляхи, а індекс маси тіла менший за 35 кг/м². Оцінку щодо операції на ротоглотці пропонують при тяжкому апное, коли людина не змогла користуватися ні CPAP, ні індивідуальною капою, попри спроби під наглядом лікаря.

NICE радить перевіряти людей з апное й закладеністю носа на алергічний або вазомоторний риніт і лікувати його: при алергічному риніті — назальними кортикостероїдами чи антигістамінними засобами, при вазомоторному — назальними кортикостероїдами. Якщо лікування не допомагає або є підозра на анатомічну перешкоду, настанова радить консультацію оториноларинголога. Про ці стани — на сторінках лікування хронічного нежитю і септопластики. Закладений ніс, за NICE, ще й заважає користуватися CPAP, а сам CPAP може посилювати нежить.

Британська NHS серед можливих наслідків нелікованого апное називає підвищений артеріальний тиск, вищий ризик інсульту, діабет 2 типу, хвороби серця, депресію та зміни настрою, а також аварії через втому, зокрема за кермом. Українська настанова додає, що тяжке апное в спостережних дослідженнях пов’язане з приблизно вдвічі вищим ризиком смерті. Проте чи впливає апное саме по собі, незалежно від віку, ваги та інших чинників, поки не з’ясовано.

NHS наголошує: якщо апное з вираженою сонливістю підтверджено, за кермо не сідають, доки сонливість не вдасться взяти під контроль. NICE радить пришвидшити обстеження, зокрема, для професійних водіїв, людей, чия робота вимагає постійної уваги для безпеки, людей з нестабільною серцево-судинною хворобою (наприклад, погано контрольованою аритмією, нічною стенокардією чи гіпертензією, що не піддається лікуванню), вагітних і тих, хто готується до великої операції.

Ця сторінка — про дорослих. Хропіння в дитини має інші причини й іншу тактику: про нього — на сторінці лікування хропіння в дітей.

Почати можна з консультації ЛОР-лікаря: він розпитає про сон, огляне ніс і глотку, оцінить стан верхніх дихальних шляхів і визначить, звідки походить хропіння та чи є ознаки порушення дихання. Медична мережа ЕКСПЕРТ — багатопрофільна: в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Адресу, години прийому ЛОР-лікаря й вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Хропіння саме по собі, за британською NHS, — привід для планового звернення до лікаря, а не для виклику швидкої. Але якщо в людини раптово розладилося дихання, вона знепритомніла або раптово з’явився біль у грудній клітці, телефонуйте 103: такі стани наказ МОЗ України № 583 відносить до викликів екстреної медичної допомоги.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду.