Лікування ангіни у Львові

Лікування ангіни у Львові варто починати з точного розуміння, що саме болить. Ангіна — це побутова назва гострого тонзиліту, тобто гострого запалення піднебінних мигдаликів. В уніфікованому клінічному протоколі МОЗ України «Тонзиліт» (наказ № 639 від 06.04.2021) тонзиліт, фарингіт і тонзилофарингіт описано як інфекційні запалення мигдаликів і задньої стінки глотки, що супроводжуються болем у горлі. Протокол стосується і дорослих, і дітей, але для дітей 3–14 років у ньому окремий алгоритм. Ця сторінка — про дорослих; дитину з ангіною покажіть педіатру або на консультації дитячого ЛОРа.

Біль у горлі буває і без запалення мигдаликів, наприклад при фарингіті чи застуді: про це — на сторінці лікування болю в горлі. Якщо ж ангіни повторюються знову й знову, йдеться про рецидивуючий тонзиліт: про нього — на сторінці лікування тонзиліту.

За інформацією для пацієнтів в УКПМД, на віруси припадає близько 70 % усіх тонзилітів, а стандарт МОЗ 2026 року щодо раціонального застосування протимікробних препаратів оцінює частку вірусних випадків гострого тонзиліту в 70–80 %. Серед бактерій головний збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А: на нього припадає 15–30 % випадків гострого тонзиліту, а найбільше на нього хворіють діти від 3 до 15 років. У дорослих, за даними MSD Manual, цей стрептокок спричиняє 5–15 % випадків болю в горлі. Заражаються зазвичай повітряно-крапельним шляхом від хворої людини.

Різниця між вірусною та стрептококовою ангіною практична: вона визначає, чи потрібен антибіотик. Тому лікар не призначає його лише за наявності нальоту чи високої температури, а зважує кілька ознак разом.

Український протокол для пацієнтів, старших за 15 років, використовує чотирибальну шкалу, описану вище, а для дітей 3–14 років — шкалу McIsaac, де додатково враховують вік. Британська NICE (настанова NG84 щодо гострого болю в горлі) радить для цього шкали FeverPAIN або Centor:

Український стандарт «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів… у закладах, що надають первинну медичну допомогу» (наказ МОЗ № 1328 від 09.09.2026) так само наголошує: при гострому тонзиліті антибіотик не призначають рутинно, а лише за підтвердженої або задокументованої й обґрунтованої підозри на бактеріальну природу. Стандарт дозволяє лікарю й «відстрочений рецепт»: пацієнт купує антибіотик лише тоді, коли з’являються визначені лікарем критерії, наприклад погіршення стану чи підтвердження бактерій аналізом, і повідомляє про це лікаря.

NICE наголошує: людям, які мають тяжкий загальний стан, ознаки серйознішої хвороби чи високий ризик ускладнень, антибіотик пропонують одразу. Для FeverPAIN 2–3 настанова наводить дані, що антибіотик мало впливає на тривалість симптомів (у середньому скорочує її приблизно на 16 годин), а побічні ефекти, передусім діарея й нудота, можливі.

Якщо лікар вирішить уточнити збудника, він призначить експрес-тест на стрептокок або мазок із зіва на посів. Про саму процедуру — на сторінці забір мазків з горла, носа, вуха.

Клінічна настанова МОЗ «Тонзиліт» (2021, створена на основі німецької настанови DGHNO) уточнює: планові аналізи крові за підозри на гострий тонзиліт не потрібні, а титр антистрептолізину-О (АСЛО) для діагностики ангіни неінформативний. Після стрептококової ангіни планово не потрібні ні контрольний мазок, ні аналізи крові й сечі, ні ЕКГ.

Самодопомога потрібна при будь-якій ангіні, і вірусній, і стрептококовій. За NICE, від болю й температури можна розглянути парацетамол або ібупрофен (якщо ці ліки вам підходять); важливо пити достатньо рідини. Британська NHS додає відпочинок і прохолодні напої, а дітям до 16 років радить не давати аспірин.

Кортикостероїди («гормони») для лікування болю в горлі клінічна настанова МОЗ «Тонзиліт» не рекомендує, бо доказів для цього недостатньо. Британська NICE теж їх не радить: хвороба минає сама, а безпечніші засоби є.

В Україні антибіотики — рецептурні препарати. Центр громадського здоров’я пояснює: лише лікар може визначити, чи потрібен антибіотик, обрати діючу речовину, дозу й режим прийому, а самопризначення сприяє антибіотикорезистентності, тобто стійкості бактерій до ліків. Тому не приймайте антибіотик «про всяк випадок» і не використовуйте залишки після попередньої хвороби.

• Препарати першої лінії за протоколом — пеніциліни; при алергії чи протипоказаннях лікар обирає іншу групу, і про будь-яку алергію на ліки варто сказати заздалегідь.
• Курс, за інформацією для пацієнтів в УКПМД, зазвичай призначають повністю: саме так антибіотик запобігає ускладненням стрептококової ангіни.
• Якщо з’явилися побічні реакції (наприклад, нудота, діарея чи ознаки алергії), зверніться до лікаря, а не змінюйте лікування самостійно.
• Під час вагітності вибір препарату особливий, тому про вагітність лікар має знати до призначення.

За УКПМД, ускладнення виникають найчастіше при бактеріальному тонзиліті. Місцеве ускладнення — паратонзилярний абсцес, гнійне запалення навколо мигдалика: сильний біль частіше з одного боку, утруднене ковтання, неможливість широко відкрити рот. Серед інших протокол називає:

• скарлатину — з висипкою на тілі й «малиновим» язиком;
• гостру ревматичну гарячку — через 2–3 тижні після ангіни: біль у ділянці серця, слабкість, задишка, біль і припухлість великих суглобів, вузликовий висип;
• гломерулонефрит — через 7–14 діб: ранкові набряки на обличчі, підвищення тиску, білок у сечі;
• септичний артрит — через 7–14 діб: біль, припухлість і обмеження рухів у суглобі.

Якщо такі ознаки з’явилися після ангіни, не зволікайте зі зверненням до лікаря. Водночас NICE зауважує, що без антибіотика ускладнення трапляються рідко, тому рішення про антибіотик лікар ухвалює зважено, а не «на всяк випадок».

За Правилами виклику бригад екстреної медичної допомоги (наказ МОЗ № 583 від 26.03.2021, п. 4), бригада виїжджає, зокрема, при раптовому розладі дихання. Британська NHS називає ознаки паратонзилярного абсцесу, за яких треба негайно викликати швидку або їхати до лікарні:

• сильний біль у горлі, що швидко посилюється;
• набряк у роті й горлі;
• важко говорити;
• неможливо ковтати;
• важко дихати;
• важко відкрити рот.

Не сідайте за кермо самі: попросіть когось відвезти вас або телефонуйте 103. Якщо ж на мигдаликах гнійні цятки або горло болить так, що важко їсти й пити, NHS радить звернутися до лікаря не відкладаючи. За УКПМД, при місцевих ускладненнях ангіни пацієнта госпіталізують до ЛОР-відділення, а при тяжкому перебігу з температурою понад 39 °C чи ймовірності ускладнень лікар направляє на госпіталізацію.

Протокол радить направляти до оториноларинголога пацієнтів, у яких ангіна повторюється 3–5 разів на рік. Лікар оцінить, як часто й тяжко минали епізоди, яке лікування призначали, чи немає проблем з носовим диханням. Чи потрібне видалення мигдаликів, вирішують разом після огляду й обстеження за критеріями протоколу; докладніше — на сторінці тонзилектомія.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ є напрями отоларингології та терапії (сімейної медицини). Маршрут пацієнта простий: консультація ЛОР-лікаря з оглядом горла й мигдаликів, за показаннями експрес-тест або лабораторні аналізи на збудника, план лікування; якщо стан не покращується, варто показатися повторно. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія та хірургічний стаціонар.

Вартість консультації та аналізів уточніть в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці: адміністратор передзвонить і підбере зручний час. Якщо з’явилися ознаки з розділу «Коли телефонувати 103?», не чекайте запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування визначають індивідуально після огляду.