Онкоскринінг для чоловіків у Львові

Онкоскринінг для чоловіків — це обстеження, які пропонують людям без скарг, щоб виявити можливий рак до появи симптомів. Наказ МОЗ № 1368 розрізняє популяційний скринінг (періодичні обстеження всіх пацієнтів певного віку, у яких немає будь-яких скарг) і скринінг груп ризику (періодичні обстеження пацієнтів із факторами ризику). Скринінг не встановлює діагноз: за британською NHS, при підозрілому результаті людині пропонують подальші, діагностичні тести. Діагноз раку передміхурової залози, за стандартом МОЗ № 1141, встановлюють на підставі гістологічного (цитологічного) висновку.

Якщо скарги вже є, завдання інше: потрібна діагностика, а не скринінгова програма. Далі розберемо, що саме радять документи для чоловіків без скарг.

Це єдиний із трьох порядків скринінгу в наказі № 1368 (поряд із раком молочної залози та шийки матки), який стосується чоловіків. Він описує дії надавача первинної медичної допомоги, тобто сімейного лікаря. За цим порядком:

• пацієнтів віком 50–75 років направляють на тест калу на приховану кров або на фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки;
• пацієнтів віком 50–75 років із факторами ризику направляють на такий самий тест щороку;
• для віку 40–49 років передбачено не тест, а опитування про фактори ризику й симптоми: кожні 2 роки, а за наявності факторів ризику щороку;
• позитивний результат тесту — привід для направлення на колоноскопію та до лікаря-хірурга-проктолога або лікаря-онколога.

Факторами ризику порядок називає, зокрема, обтяжений спадковий анамнез, сімейний аденоматозний поліпоз, спадковий неполіпозний колоректальний рак, запальні захворювання кишківника, аденоматозні поліпи, ожиріння, алкоголь, куріння та малорухливий спосіб життя.

Документи тут не збігаються. Протокол «Рак ободової кишки» (наказ МОЗ № 512 від 21.03.2025) вимагає скеровувати осіб віком від 50 до 74 років на аналіз калу на приховану кров раз на рік. Тому однієї цифри «як має бути» ми не називаємо: який інтервал і до якого віку підходить саме вам, пояснить лікар. Про саму колоноскопію — на сторінці колоноскопії у Львові, про лікування — на сторінці раку товстої кишки.

Стандарт «Рак передміхурової залози» (наказ МОЗ № 1141 від 22.06.2023) не говорить про обстеження всіх чоловіків. Він зазначає, що тестування на простат-специфічний антиген (ПСА) для раннього виявлення може бути рекомендовано чоловікам із підвищеним ризиком: віком від 50 років, віком від 45 років за наявності раку простати в родині, а також чоловікам із мутаціями BRCA2 від 40 років. Початковий рівень ПСА, за стандартом, може бути рекомендовано визначати кожні 2 роки для тих, хто входить до групи ризику, або відкласти до 8 років для тих, хто до неї не входить, має негативний сімейний анамнез і початковий ПСА менший за 1 нг/мл у 40 років та менший за 2 нг/мл у 60 років.

Перед тестом, за тим самим стандартом, необхідне консультування про потенційні ризики й користь. Пальцеве ректальне дослідження проводять лише після отримання аналізу крові на ПСА.

Іноземні джерела мають інші межі, тож їх подаємо як іншу позицію, а не як норму. Американська USPSTF для чоловіків 55–69 років вважає рішення про ПСА-скринінг індивідуальним, а для чоловіків від 70 років радить його не проводити. Британська NHS не пропонує ПСА рутинно, окрім чоловіків із мутацією BRCA2, і пише, що ПСА-тест не може показати, чи є рак простати, а лише чи є проблеми з простатою. Питання про ПСА варто обговорити на консультації онкоуролога або онколога.

Легені. Наказ № 1368 не містить порядку скринінгу раку легені. Протокол «Рак легені» (наказ МОЗ № 387 від 04.06.2014) називає факторами ризику, зокрема, тютюнопаління, професійні канцерогени (миш’як, хром, азбест, нікель, кадмій, берилій, кремній, дизельне паливо), радон у помешканнях, сімейний онкологічний анамнез і хронічні захворювання легень. Американська USPSTF радить щорічну низькодозову КТ людям віком 50–80 років зі стажем куріння 20 пачко-років, які курять або кинули менше ніж 15 років тому. Це американська рекомендація, не українська. Чи потрібна вам КТ, скаже лікар і, за потреби, направить.

Шкіра. Протоколи «Злоякісна меланома шкіри» (наказ МОЗ № 1064 від 09.06.2023) і «Базальноклітинний рак шкіри» (наказ МОЗ № 436 від 14.03.2024) не рекомендують популяційний скринінг, бо він не показав своєї ефективності. Вторинну профілактику вони називають можливою двома методами: самообстеженням пацієнтів і оглядом медичними працівниками. Протокол меланоми вимагає інформувати пацієнтів, особливо з факторами ризику, про самообстеження (спостереження за змінами форми та розміру родимих плям) і оглядати їхню шкіру під час планових візитів. USPSTF вважає, що доказів замало, щоб оцінити користь і шкоду огляду шкіри лікарем у безсимптомних людей. Про лікування — на сторінці раку шкіри.

Яєчка. Окремого українського порядку скринінгу раку яєчка ми не знайшли. Джерела розходяться: USPSTF радить не проводити скринінг раку яєчка в підлітків і дорослих чоловіків, а NHS радить регулярно перевіряти яєчка, щоб знати, що для вас нормально, і звертатися до лікаря, якщо є ґуля, збільшення чи інші зміни.

Щитоподібна залоза. USPSTF радить не проводити скринінг раку щитоподібної залози в дорослих без симптомів.

Американський Національний інститут раку (NCI) пише, що дослідження, чи можна використовувати циркулюючі пухлинні маркери для скринінгу, загалом виявили: для скринінгу ці маркери працюють погано. Вони можуть не виявити хворого або вказати на можливий рак у людини, яка його не має. Підвищений маркер сам по собі не означає раку, а для діагнозу результати маркерів поєднують з іншими дослідженнями, наприклад біопсією чи візуалізацією. Виняток — ПСА, який окремо описаний у стандарті № 1141 (див. вище). Докладніше про маркери — на сторінці тесту на онкомаркери.

NHS нагадує, що скринінгові тести не є стовідсотково точними. Людині можуть сказати, що проблема є, коли її немає (хибнопозитивний результат), і це може призвести до зайвих обстежень чи лікування. Тест може й пропустити проблему (хибнонегативний результат), тоді людина може ігнорувати симптоми в майбутньому. Нормальний результат означає низький ризик на цей момент, а не те, що хвороба не виникне ніколи.

Щодо ПСА USPSTF прямо називає потенційні шкоди: хибнопозитивні результати, які вимагають додаткових обстежень і можливої біопсії простати; гіпердіагностику та надмірне лікування; ускладнення лікування, як-от нетримання сечі й еректильна дисфункція. Для колоректального скринінгу позитивний ФІТ або тест калу — це привід для колоноскопії, а не діагноз. Саме тому обстеження планують із лікарем, який оцінює вашу вікову групу й фактори ризику.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ онкоскринінг починається з консультації лікаря: він оцінює вік, спадковість і фактори ризику й формує перелік досліджень. Які саме тести ввійдуть у ваш перелік, вирішує лікар після консультації, а не готовий пакет для всіх. У лікарні на вул. Шолом-Алейхема, 11 є лабораторія, УЗД, ендоскопія та хірургічний стаціонар, лікарня працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря уточніть під час запису. Вартість уточніть в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Якщо за результатами обстежень з’явиться підозра на онкологічне захворювання, онколог мережі ЕКСПЕРТ консультує, призначає додаткові обстеження, складає план і веде лікування; почати можна з консультації онколога. Жінкам присвячена окрема сторінка — онкоскринінг для жінок.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рекомендації щодо скринінгу залежать від віку, спадковості та факторів ризику, а джерела в окремих питаннях розходяться, тож рішення про обстеження ухвалюйте разом із лікарем.