Лапароскопічна апендектомія у Львові

Лапароскопічна апендектомія у Львові — це видалення апендикса, невеликого відростка сліпої кишки в правій нижній частині живота, через кілька маленьких розрізів, у які вводять камеру та інструменти. Британська NHS пояснює, що апендицит зазвичай лікують саме операцією, а оскільки апендикс людині не потрібен, його видалення не шкодить.

Окремого чинного стандарту, клінічного протоколу чи клінічної настанови МОЗ України саме щодо гострого апендициту в реєстрі Державного експертного центру МОЗ немає. Тому щодо вибору доступу наводимо міжнародні настанови. Всесвітнє товариство невідкладної хірургії (WSES, 2020) рекомендує лапароскопічну апендектомію як переважний доступ і при неускладненому, і при ускладненому апендициті там, де є лапароскопічне обладнання і досвід. Серед переваг порівняно з відкритою операцією WSES називає менший біль, рідшу інфекцію рани, коротше перебування в лікарні, швидше повернення до роботи і кращу якість життя. Водночас попередня настанова WSES 2017 року щодо інтраабдомінальних інфекцій вважає прийнятними обидва варіанти, відкритий і лапароскопічний.

Ця сторінка про саму операцію. Як розпізнати хворобу і що відбувається до рішення про втручання, читайте на сторінці гострий апендицит.

Стандарт МОЗ України «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги» (наказ № 1044) серед станів, за яких госпіталізація дорослих обов’язкова, називає «гострий живіт» або підозру на гостру хірургічну патологію, зокрема ознаки подразнення очеревини і прогресуючий біль попри лікування. Протокол «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап» (наказ МОЗ № 1269) перелічує ознаки апендициту, на які зважає бригада екстреної допомоги: локальну болючість у правій нижній частині живота, болючість навколо пупка або по всьому животу під час промацування, гарячку, нудоту, блювання, відсутність апетиту.

WSES радить не відкладати апендектомію понад 24 години від госпіталізації, а неускладнений апендицит оперувати в найближчий доступний час у межах цієї доби. Для дітей з ускладненим апендицитом настанова пропонує ранню операцію впродовж 8 годин. NHS пише, що операцію роблять якомога швидше, хоча іноді доводиться почекати кілька годин. Якщо апендицит не лікувати, апендикс може розірватися: біль на короткий час може стихнути, а потім зазвичай з’являється сильний біль, що поширюється на весь живіт.

Питання, чи можна обійтися без операції, документи оцінюють неоднаково, тому наводимо позиції окремо.

Тож лікування без операції можливе не для всіх, і рішення хірург ухвалює разом із пацієнтом після обстеження.

Якщо навколо апендикса утворився гнійник або інфільтрат, тактика залежить від стану людини і можливостей лікарні. WSES пропонує лапароскопічну операцію як метод вибору там, де є досвід такої хірургії, з готовністю за потреби перейти до відкритої. Там, де такого досвіду немає, настанова пропонує антибіотики і, якщо можливо, дренування абсцесу через шкіру. Після консервативного лікування ускладненого апендициту в людей до 40 років і дітей WSES не радить планово видаляти апендикс згодом, якщо симптоми не повертаються. Людям від 40 років після лікування без операції настанова пропонує через якийсь час колоноскопію і КТ з контрастом, бо в цьому віці при ускладненому апендициті частіше виявляють пухлини апендикса (за WSES, 3–17 %).

Розрив апендикса NHS називає серйозним станом, який може призвести до перитоніту, сепсису, абсцесу, непрохідності кишечника і проблем під час вагітності; такі ускладнення лікують терміново операцією та антибіотиками. Про інші невідкладні втручання на органах живота читайте на сторінці невідкладні операції на органах черевної порожнини.

Стандарт МОЗ «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (наказ № 540 від 23.04.2026) відносить апендектомію, зокрема лапароскопічну, до втручань, перед якими проводять антибіотикопрофілактику. WSES також рекомендує одну дозу антибіотика до операції, а після операції з приводу неускладненого апендициту антибіотики не продовжувати. При ускладненому апендициті, коли джерело інфекції під контролем, WSES не радить продовжувати антибіотики довше ніж 3–5 днів після операції.

Чи потрібен антибіотик після операції і скільки його приймати, визначає лікар. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024). Якщо антибіотик призначено, NHS радить пройти весь курс.

Будь-яка операція має ризики, і хірург пояснить їх перед втручанням. NHS зазначає, що ускладнення апендектомії рідкісні, і перелічує такі:

• інфекція рани;
• кровотеча;
• спайки (рубцева тканина), які в поодиноких випадках спричиняють непрохідність кишечника;
• абсцес на місці видаленого апендикса;
• запалення залишеної невеликої частини апендикса (апендицит кукси).

Для лапароскопічних операцій загалом NHS додає потребу перейти до відкритої операції з більшим розрізом, грижу, пошкодження органа чи судини, тяжку алергічну реакцію на загальний наркоз і тромби у венах. За даними, які наводить WSES, загальна частота ускладнень, як-от інфекції рани, абсцесу в животі чи порушення роботи кишечника, становила 11,1 % після відкритої і 8,7 % після лапароскопічної апендектомії. WSES також рекомендує в усіх випадках гістологічне дослідження видаленого апендикса, бо самого огляду під час операції недостатньо, щоб виявити несподівані зміни.

За NHS, більшість людей одужують після апендициту за 1–2 тижні, а після розриву апендикса — довше. Шви зазвичай розсмоктуються самі. NHS радить дотримуватися порад щодо догляду за ранками, обережно митися і міняти пов’язки, якщо вони намокли. При закрепі допомагають їжа з клітковиною і достатня кількість рідини; про м’яке проносне порадьтеся з фармацевтом.

Терміново зверніться до хірурга, якщо біль або почервоніння навколо рани посилюються, з рани йде кров чи гній або піднялася висока температура: NHS вважає це можливими ознаками інфекції. При значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні чи гострому болю в черевній порожнині одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4); повний перелік — у відповідях на питання вище.

WSES рекомендує лапароскопічну апендектомію і дітям там, де є обладнання і досвід, а також пропонує її людям з ожирінням, старшого віку і з супутніми хворобами. Під час вагітності настанова вважає лапароскопію безпечною і кращою за відкриту операцію, якщо є відповідний досвід. NHS попереджає, що у вагітних, малих дітей і літніх людей біль може бути слабшим, наростати повільніше або бути в іншому місці. Для дітей окремі правила, і тактику визначає дитячий хірург.

При гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4); інші стани, за яких викликають швидку, перелічено у відповідях на питання вище. Цілодобово працює і стаціонар медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Шолом-Алейхема, 11: невідкладні операції там виконують у будь-який час доби.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ виконують лапароскопічну апендектомію, зокрема при ускладненому апендициті. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, тож аналізи і УЗД органів черевної порожнини можна пройти на місці. Якщо знадобиться КТ, лікар скаже, чи вона потрібна, і направить. Планові питання, наприклад як відновлюватися після операції чи що робити після лікування апендициту без операції, можна обговорити на консультації хірурга; адресу та години прийому лікаря уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію або інше лікування ухвалюйте разом із хірургом після обстеження.