Гайморотомія

Важливі визначення

Гайморова (верхньощелепна) пазуха - це порожнина в кістці верхньої щелепи, парний утвір, що розташовується справа та зліва від носа та з’єднується отвором з носовою порожниною.

В гайморовій пазусі повітря, яке ми вдихаємо, зігрівається, проходить очищення та знезараження, а також зволожується. Також до її основних функцій належить забезпечення носового дихання, доброго звучання голосу (резонація звуку),  а також забезпечення нюху, адже на одній зі стінок пазухи розташовані нюхові рецептори.

Зсередини пазуха вистелена тонкою слизовою оболонкою, що схильна до розвитку запалення.

Гайморотомія - оперативне втручання, що полягає у розкритті гайморової пазухи для очищення вогнища запалення, діставання сторонніх предметів чи вирізання утворів.

Покази та протипокази для гайморотомії

Покази:

• Хронічний риносинусит (гайморит)
• Наявність поліпів/кіст/доброякісних утворів/сторонніх тіл
• Переломи/травматичні ушкодження верхньої щелепи

Протипокази: рекомендується відкласти операційне втручання за наявності гострого інфекційного запального процесу в організмі, наявності патологій згортання крові та серцево-судинної системи.

Симптоми захворювань гайморової пазухи

• Утруднене дихання носом
• Наявність виділень (різної кількості та характеру)
• Порушення сприйняття запахів
• Біль та набряк обличчя, особливо в ділянці верхньої щелепи
• Загальні симптоми запального процесу- підвищення температури тіла, головний біль, слабкість

Діагностика захворювань гайморової пазухи в Лікарні ЕКСПЕРТ

Діагностичний протокол обов’язково включає в себе:

• Ретельний збір історії хвороби пацієнта
• Фізикальне обстеження лікарем-отоларингологом
• Ендоскопічне дослідження - огляд порожнини за допомогою ендоскопічної камери
• Лабораторні дослідження: аналізи крові (загальний та біохімічний) та сечі
• Інструментальні дослідження: візуалізація на комп’ютерній томографії (КТ) / магнітно-резонансній томографії (МРТ) / при рентген-дослідженні

Хід операційного втручання та післяопераційна реабілітація

Гайморотомія - планова хірургічна операція, що може виконуватись різними способами, в залежності від виду доступу до гайморової пазухи.

-Відкрита (радикальна) гайморотомія - доступ через розріз під верхньою губою та створення штучного отвору пазухи. 

-Мікрохірургічна гайморотомія - доступ через ротову порожнину з використанням мікроскопа

-Ендоназальний (черезносовий) доступ - використовується наявне з’єднання гайморової пазухи з носовою порожниною. Менш інвазивний та безпечніший, порівняно з іншими.

Рішення щодо виду операційного доступу приймає лікар-хірург.

Хід операції:

1. Анестезіологічна підготовка з вибором оптимального методу знеболення
2. Забезпечення операційного доступу до гайморової пазухи.
3. Проведення необхідних маніпуляцій (видалення гною,  вирізання поліпів/пухлин/кіст, діставання сторонніх тіл, промивання антисептиками).

Післяопераційна реабілітація є досить короткою, зазвичай пацієнт залишається в лікарні лише на кілька годин після операції для контролю за його станом. Втручання не залишає косметичного дефекту, тому пацієнт може йти додому майже одразу, отримавши рекомендації щодо догляду та прийому ліків.  Помірний набряк верхньої губи або порушення чутливості шкіри обличчя перші 7 днів є варіантами нормальної реакції.