Лікування раку шкіри у Львові

Лікування раку шкіри у Львові, як і загалом в Україні, спирається на уніфіковані клінічні протоколи МОЗ: «Злоякісна меланома шкіри» (наказ № 1064 від 09.06.2023), «Базальноклітинний рак шкіри» (наказ № 436 від 14.03.2024) і «Плоскоклітинний рак шкіри» (наказ № 1423 від 11.09.2025). Для кожного типу пухлини в них свій алгоритм обстеження, лікування та спостереження.

• Базальноклітинний рак (базаліома) становить 75 % усіх випадків раку шкіри і є найчастішою злоякісною пухлиною в європеоїдній популяції. Як правило, він руйнує навколишні тканини, тоді як частота метастазування дуже низька.
• Плоскоклітинний рак найчастіше виникає на ділянках, що бувають на сонці: на голові, шиї, передпліччях, тильній поверхні кистей. Зазвичай він починається з маленької бляшки або вузлика, іноді з лусочками, що з часом збільшується, часто з виразкуванням і кірочками.
• Меланома: за протоколом, пік захворюваності припадає на 65 років, хоча захворювання може виникнути в будь-якому віці.

Рідше трапляються карцинома з клітин Меркеля і дерматофібросаркома, що вибухає: для них МОЗ затвердив окремі протоколи. Про операцію при окремих пухлинах читайте на сторінках видалення меланоми і видалення базаліоми.

Протокол «Злоякісна меланома шкіри» визначає ультрафіолетове випромінювання як основний канцероген, що спричиняє розвиток меланоми. Серед факторів ризику протоколи МОЗ називають:

• сонячні опіки, тривале перебування на сонці, відвідування соляріїв;
• світлу шкіру (І–ІІ фототип за Фіцпатріком), атипові невуси або понад 100 пігментних невусів;
• вік понад 50 років і чоловічу стать;
• меланому чи базальноклітинний рак у родині;
• імуносупресію, зокрема після трансплантації органів, і ВІЛ;
• генодерматози, наприклад пігментну ксеродерму.

Для плоскоклітинного раку протокол додає куріння, інфікування певними підтипами β-ВПЛ і застосування деяких ліків від тиску з фотосенсибілізувальною дією та гідрохлортіазиду. Це означає зв’язок із ризиком, а не причину: не відміняйте препарат самостійно, обговоріть це з лікарем. Якщо у вас є хоча б один фактор ризику, протоколи радять регулярно самостійно оглядати шкіру.

Лікар оглядає шкіру і проводить дерматоскопію. Запідозрити меланому допомагає правило ABCDE: асиметрія, нерівність країв, неоднорідне забарвлення, діаметр понад 6 мм і зміни кольору, форми чи розміру з часом. Ще одна ознака — «гидке каченя»: родимка, що помітно відрізняється від інших.

Діагноз, за протоколами МОЗ, підтверджують гістологічним дослідженням матеріалу біопсії. Залежно від ситуації виконують панч-, інцизійну (частину утворення) або ексцизійну (усе утворення) біопсію; детальніше — на сторінці біопсія новоутворення. При меланомі гістолог вимірює товщину пухлини за Breslow і визначає наявність виразкування: від цього залежать стадія та обсяг лікування.

Додаткові обстеження потрібні не всім. При меланомі, починаючи з категорії pT1b, протокол рекомендує УЗД регіонарних лімфатичних вузлів, а КТ, МРТ чи ПЕТ-КТ — за підозри на метастази. Якщо таке обстеження потрібне, лікар пояснить, де його пройти.

Для всіх трьох поширених типів раку шкіри протоколи МОЗ називають основним методом хірургічний. Пухлину висікають разом з ділянкою здорової шкіри (відступом), а видалену тканину досліджують, щоб переконатися, що краї чисті.

Для меланоми протокол рекомендує широке висічення післябіопсійного рубця впродовж 4–6 тижнів після встановлення діагнозу. Відступ залежить від товщини пухлини за Breslow: 0,5 см для меланоми in situ, 1 см при товщині менше 2 мм і 2 см при товщині понад 2 мм. Для меланоми від категорії pT1b протокол МОЗ рекомендує біопсію сторожового лімфатичного вузла, щоб уточнити стадію.

При базальноклітинному раку відступ залежить від групи ризику рецидиву. Пухлини з краями ближче за 1 мм до розрізу протокол радить вважати видаленими не повністю; тоді, залежно від ризику, можуть розглянути повторне висічення. Для пухлин високого або дуже високого ризику рецидиву тактику, за протоколом, затверджує консиліум і зазвичай надає перевагу висіченню з мікрографічним контролем країв (за Mohs) і негайним гістологічним дослідженням країв; якщо воно потрібне, лікар пояснить, де його виконують. Якщо рану не вдається закрити, звівши краї, виконують пластику шкіри власними тканинами або шкірним лоскутом.

При базальноклітинному раку низького ризику протокол допускає кюретаж (на кінцівках і тулубі), кріотерапію (невеликих чи множинних пухлин не на обличчі) і місцеве медикаментозне лікування поверхневої форми. Водночас він зазначає, що кріотерапія руйнує тканину без гістологічного контролю, а лазерна абляція для лікування цієї пухлини не рекомендована. При плоскоклітинному раку операція, за протоколом, має перевагу перед будь-якими деструктивними та «сліпими» методами.

Променеву терапію протокол «Базальноклітинний рак шкіри» передбачає, зокрема, коли операція неможлива, пацієнт від неї відмовляється або вона може спотворити обличчя. Протокол називає її в цілому безпечною, але попереджає про можливий гострий, часто ерозивний дерматит, хронічну депігментацію і телеангіектазії (розширені дрібні судини). Тому її рекомендують переважно людям похилого віку.

Коли пухлина поширилася або є високий ризик рецидиву, лікування може включати системну терапію. При меланомі після операції на стадіях ІІВ–ІІС протокол МОЗ пропонує імунотерапію, а таргетну терапію як ад’ювантну на цих стадіях не рекомендує. При метастатичному ураженні реґіонарних лімфатичних вузлів може бути запропонована імунотерапія або, за наявності мутації BRAF, таргетна терапія; рішення ухвалюють індивідуально разом з пацієнтом. При плоскоклітинному раку системна терапія може включати імунотерапію, таргетну та хіміотерапію, при базальноклітинному — імунотерапію та хіміотерапію.

За протоколом, перед початком лікування пацієнта обстежують, щоб оцінити протипоказання, а під час лікування стежать за побічними ефектами. Про те, як проходить і переноситься протипухлинна терапія, читайте на сторінці хіміотерапія.

Пам’ятка британської лікарні University Hospital Southampton NHS Foundation Trust щодо операцій на шкірі під місцевою анестезією попереджає: можливі синці й набряк, особливо після великих операцій або на обличчі. Надовго лишається рубець, іноді оніміння, які часто з часом зменшуються; на верхній частині спини та грудях рубці особливо непередбачувані. Навіть при невеликих ранах бувають ускладнення: кровотеча, яка не зупиняється легко, або інфекція рани. Якщо гістологія покаже, що пухлину видалено не повністю, може знадобитися повторне втручання.

Після лікування меланоми та базальноклітинного раку протоколи МОЗ передбачають спостереження щонайменше 5 років: першого року огляди раз на 3 місяці, на 2–3 році — раз на 6 місяців, на 4–5 році — раз на рік. Для плоскоклітинного раку протокол теж передбачає спостереження щонайменше 5 років, але фіксованого графіка немає: частота візитів залежить від групи ризику, поширеності хвороби та імуносупресії.

Між візитами протоколи радять самостійно оглядати й промацувати післяопераційний рубець і лімфатичні вузли, оглядати всю шкіру та захищатися від ультрафіолету. Людям, які готуються до трансплантації органів, протокол «Базальноклітинний рак шкіри» рекомендує обов’язковий огляд усієї шкіри, а після трансплантації, якщо за останні 5 років була меланома або чотири й більше немеланомних раків шкіри, — регулярні огляди дерматолога.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ лікування раку шкіри починається з консультації онколога: лікар пояснює діагноз, можливі варіанти терапії та прогноз, а під час лікування стежить за станом і за потреби коригує план. Онколог мережі консультує і проводить хіміотерапію, таргетну та імунотерапію, зокрема при меланомі. План лікування базальноклітинного та плоскоклітинного раку визначає лікар за результатами гістології та групою ризику.

В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому онколога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду та гістологічного дослідження.