Дисфункція слухової труби, за NICE, зазвичай тимчасова й часто минає сама. У розділі про чинне лікування NICE описує кортикостероїди в ніс чи всередину, протинабрякові та антигістамінні засоби й автоінфляцію (спосіб відкрити трубу, підвищивши тиск у носі); це опис наявних методів, а не рекомендація. Щодо рідини в середньому вусі MSD Manual обережніший: антигістамінні й протинабрякові засоби не рекомендує, а при підозрі на алергічний риніт допускає антигістамінні засоби й кортикостероїди в ніс.
Антибіотик MSD Manual не рекомендує рутинно при рідині в середньому вусі, але радить при бактеріальному риніті чи синуситі. Протокол МОЗ № 1793 не рекомендує рутинно призначати антибіотики при гострому вірусному риносинуситі. Центр громадського здоров’я нагадує: з 1 серпня 2022 року антибіотики в Україні відпускають лише за рецептом, а самолікування — одна з причин стійкості бактерій. Чи потрібен антибіотик, вирішує лікар.
За MSD Manual, середнє вухо іноді можна тимчасово провентилювати прийомом Вальсальви чи продуванням за Політцером, але не під час застуди з виділеннями з носа. Як проводять процедуру, описано на сторінці продування слухових труб.
Якщо дисфункція стійка, NICE описує встановлення вентиляційної трубки (шунта) через невеликий розріз барабанної перетинки. Зазвичай вона випадає через кілька місяців; іноді її ставлять повторно або в перетинці лишається невеликий отвір. Інший варіант — балонна дилатація слухової труби. NICE (2019) вважає докази її безпеки й ефективності достатніми за стандартних умов згоди й контролю якості. Американська AAO-HNSF у консенсусі 2019 року розглядає її для дорослих від 18 років з обструктивною дисфункцією, що триває 3 місяці й довше та суттєво погіршує якість життя. MSD Manual застерігає: при легких проявах процедура може спричинити зяючу трубу. Рішення про будь-яке втручання ухвалюють разом після огляду й обстеження.