Компресія. Консенсус International Compression Club (2018; підготовлений за участі й підтримки виробника компресійного трикотажу) рекомендує медичний компресійний трикотаж для підтримувальної фази лікування лімфедеми (рекомендація 25, ступінь 1A). Автори зазначають, що в усіх дослідженнях трикотаж поєднували з іншими методами, передусім із лімфодренажем, тож окремих даних про сам трикотаж бракує. Детальніше — на сторінці компресійних пов’язок і трикотажу.
Мануальний лімфодренаж. Огляд Cochrane (2015) вивчав жінок із набряком руки після лікування раку молочної залози. За висновком авторів, лімфодренаж безпечний і може дати додаткове зменшення набряку на тлі компресійного бинтування; більше користі, ймовірно, при легкій і помірній лімфедемі, але це ще треба підтвердити.
Апаратна пневмокомпресія. ISL описує її як двофазну програму: після сеансу апарата набряк утримують компресійним трикотажем; лікар має стежити, щоб рідина не зміщувалася вище по кінцівці чи в ділянку статевих органів.
Ліки. За ISL, тривалий прийом сечогінних не рекомендовано: користь мінімальна, а є ризик порушити водно-електролітний баланс. Бензопірони (зокрема рутозиди й біофлавоноїди), за ISL, не є ні альтернативою, ні заміною протинабрякової терапії.
Операції. NHS пише, що в невеликій частині випадків застосовують ліпосакцію або відновлення відтоку лімфи (з’єднання лімфатичних судин із кровоносними); такі втручання є лише в окремих спеціалізованих центрах, а після ліпосакції трикотаж треба носити все життя. За ISL, мікрохірургічні операції роблять ретельно відібраним пацієнтам — як доповнення до протинабрякової терапії або коли вона явно не допомогла.
Для дітей із первинною лімфедемою протокол МОЗ № 813 передбачає протизастійну терапію, зокрема мануальний лімфодренажний масаж, компресійний трикотаж, апаратний пневмомасаж і нічне бинтування бинтами невисокого розтягнення; рішення про ексцизійну операцію в дітей ухвалюють лише консиліумом лікарів різних спеціальностей.