Доказів небагато, і це варто знати заздалегідь. Chen і Plewig писали, що лікування демодекозу має слабку доказову базу, а найефективніші концентрації акарицидних (протикліщових) засобів досі не визначені. Систематичний огляд Jacob та співавторів (Dermatologic Therapy, 2019) дійшов висновку, що через обмеженість даних стандарт лікування визначити не можна, а тривала ефективність не встановлена. Дієвими варіантами, за цим оглядом, можуть бути перметрин, кротамітон, бензилбензоат і пероральний метронідазол; кілька засобів спричиняли легке або помірне подразнення шкіри.
Новіший метааналіз Li та співавторів (2023, 21 дослідження) вважає перспективними івермектин (місцево й системно), місцеву комбінацію івермектину з метронідазолом і місцеві засоби з олією чайного дерева. Автори вважають, що світлові методи, особливо інтенсивне імпульсне світло (IPL), і очищення шкіри теж можна розглядати як способи контролювати кількість кліщів.
Найсильніші докази стосуються не демодекозу, а розацеа. Систематичний огляд van Zuuren та співавторів (British Journal of Dermatology, 2019) знайшов докази високої достовірності для місцевих івермектину й азелаїнової кислоти при папулах і пустулах розацеа. Німецька настанова S2k з розацеа (2022) серед місцевих засобів рекомендує метронідазол, азелаїнову кислоту або івермектин.
Конкретний засіб, його форму й тривалість курсу підбирає лікар. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).