Видалення базаліоми у Львові

Базаліома — побутова назва базальноклітинного раку шкіри (БКР); якщо лікар запропонував видалення базаліоми у Львові, спершу варто розібратися, з чим ви маєте справу. За уніфікованим клінічним протоколом «Базальноклітинний рак шкіри» (наказ МОЗ України від 14.03.2024 № 436), БКР становить 75 % усіх випадків раків шкіри і є найчастішою злоякісною пухлиною у людей зі світлою шкірою (у протоколі — «європеоїдна популяція»).

Протокол описує базаліому як пухлину, що зазвичай росте повільно, роками, починаючись з маленької, ледь видимої плями або папули. Частота метастазування дуже низька, але пухлина, як правило, росте деструктивно і проростає в навколишні тканини. Якщо її роками не лікувати, вона може стати місцевопоширеною: зруйнувати тканини довкола, і тоді стандартна операція стає складною або неможливою.

Протокол зазначає, що понад 95 % випадків БКР легко піддаються лікуванню стандартним хірургічним втручанням або альтернативними абляційними методами, принаймні в перші місяці або роки після встановлення діагнозу. Саме тому відкладати лікування не варто. Про інші пухлини шкіри читайте на сторінках лікування раку шкіри та видалення меланоми.

Протокол МОЗ № 436 називає такі фактори ризику БКР:

• вік старше 50 років і чоловіча стать;
• ультрафіолетове опромінення, зокрема солярії;
• І–ІІ фототип шкіри (дуже світла та світла шкіра з ластовинням у людей з рудим і світлим волоссям);
• генодерматози (спадкові хвороби шкіри, наприклад пігментна ксеродерма), БКР у родині;
• передракові стани (актинічний кератоз) і немеланомні раки шкіри в минулому;
• імуносупресія (після трансплантації органів або гемопоетичних клітин, ВІЛ/СНІД).

Якщо у вас є хоча б один фактор, протокол наголошує: необхідно самостійно й регулярно оглядати шкіру, а помітивши навіть незначні зміни, негайно звернутися до лікаря. Британська настанова NICE NG12 додає типові ознаки базаліоми: виразка з піднятим валикоподібним краєм, помітні тонкі судини довкола утворення або вузлик на шкірі, особливо перламутровий чи восковидний. Протокол МОЗ № 436 в інформації для пацієнта радить негайно звертатися до лікаря-онколога, якщо з’явилися пляма чи вузлик рожевого кольору, що довго не зникає, виразка на шкірі, яка не загоюється, або рубцеподібне утворення без попередньої травми.

За протоколом МОЗ № 436, клінічний діагноз БКР встановлюють на основі огляду та дерматоскопії, і він повинен підтверджуватися патогістологічним дослідженням. Біопсію рекомендують при будь-якому підозрілому ураженні, з захопленням глибокої ретикулярної дерми, бо агресивніші підтипи можуть ховатися лише в глибоких шарах. Протокол перелічує панч-, інцизійну та ексцизійну біопсію; останнє — це видалення всього утворення з подальшим дослідженням. Як беруть зразок, описано на сторінці біопсія новоутворення, а що показує висновок — на сторінці гістологія.

За результатами лікар визначає групу ризику рецидиву. За додатком 4 до протоколу, навіть один фактор високого ризику відносить пухлину до групи високого ризику:

Основний метод лікування БКР — хірургічний (протокол МОЗ № 436). При стандартному висіченні з дослідженням вертикальних зрізів основний текст протоколу для пухлин низького ризику рекомендує відступ 3–4 мм від краю пухлини, а для високого ризику, коли мікрографічна хірургія недоступна, — 5–15 мм залежно від пухлини. В інформації для пацієнта (додаток 1) того самого протоколу для пухлин низького ризику названо відступ від 4 до 6 мм. Конкретну величину визначає хірург.

При високому ризику, рецидиві та розташуванні в критичних анатомічних ділянках протокол передбачає мікрографічну (3D) хірургію, зокрема за Mohs: пухлину видаляють з мінімальним відступом 1–2 мм і одразу досліджують краї під мікроскопом, а рану закривають лише після підтвердження чистих країв. Якщо вам потрібен такий метод, лікар пояснить, де його виконують.

Лікування БКР низького ризику, за протоколом, не потребує розгляду мультидисциплінарним консиліумом. План для пухлин високого ризику, місцевопоширених і метастатичних складає консиліум (онколог, хірург-онколог, лікар з променевої терапії) і погоджує з пацієнтом. Променеву терапію протокол розглядає для людей, яким операцію не можна провести, при відмові від операції, коли втручання може бути спотворювальним чи дати незадовільний естетичний результат (зокрема на обличчі), а також після неповного видалення, якщо консиліум не вважає кращими спостереження чи повторну операцію.

Протокол МОЗ № 436 прямо зазначає: «Лазерна абляція не рекомендована для лікування БКР». Деструктивні методи він допускає обмежено. Кюретаж (вишкрібання) і фульгурацію протокол називає альтернативою для первинних БКР низького ризику на кінцівках і тулубі; на обличчі, у зонах росту довгого волосся і при рецидивному БКР ризик рецидиву після них високий. Кріотерапія, за протоколом, — варіант для невеликих або множинних БКР низького ризику, розташованих не на обличчі.

За протоколом, при деструктивних методах патогістологічна оцінка зруйнованої тканини неможлива, а для кріотерапії відсутність гістологічного контролю прямо названо недоліком. Протокол наголошує: абляційних методів слід уникати, якщо не можна виключити інвазію глибших тканин або є підвищений ризик прихованого (субклінічного) поширення чи місцевого рецидиву.

Окремого переліку ускладнень висічення протокол МОЗ № 436 не наводить. Британська пам’ятка University Hospital Southampton (NHS) про шкірні операції під місцевою анестезією називає:

• синці й набряк, особливо після великих операцій або втручань на обличчі;
• рубець і, можливо, оніміння в ділянці рани, які часто з часом зменшуються;
• непередбачуване рубцювання на деяких ділянках, наприклад на верхній частині спини чи грудях;
• кровотечу, яка важко зупиняється, та інфекцію рани навіть після невеликих втручань.

Якщо рану не вдається закрити, просто звівши її краї, протокол передбачає шкірну пластику: пересадку шкіри з іншого місця або переміщення сусідніх ділянок шкіри. Ще один можливий наслідок — неповне видалення: пухлину, що торкається краю або лежить ближче ніж 1 мм до нього, протокол вважає неповністю видаленою. Тоді розглядають повторне висічення, а в окремих випадках — променеву терапію.

За інформацією для пацієнта в протоколі МОЗ № 436, після лікування пропонують щонайменше 5-річне спостереження і навчають самообстеження: оглядати родимки, промацувати післяопераційний рубець і периферичні лімфатичні вузли. Люди, які мали БКР, мають ризик нових базаліом, а також плоскоклітинного раку шкіри та меланоми, тому протокол радить уникати сонячних опіків і тривалого незахищеного ультрафіолету, зокрема соляріїв, і користуватися сонцезахисними засобами. Серед заходів первинної профілактики протокол називає одяг з довгими рукавами, капелюхи з широкими полями, сонцезахисні окуляри та креми широкого спектру (UVA/UVB) із SPF 15 або вище.

Особливої уваги, за протоколом, потребують люди з високим ризиком рецидиву і множинними БКР в анамнезі. Якщо численні базаліоми з’явилися до 30 років, протокол передбачає обстеження на спадковий синдром невоїдної базальноклітинної карциноми.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ видалення базаліоми виконують; за показаннями діагноз ще до втручання підтверджують біопсією з гістологічним дослідженням. Якщо діагноз ще не встановлено або пухлина складна, почніть з консультації онколога і візьміть результати попередніх обстежень. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря уточніть під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора. Значна кровотеча з рани — привід одразу телефонувати 103: значна зовнішня кровотеча є в переліку станів, за яких викликають бригаду екстреної допомоги (Правила, затверджені наказом МОЗ України № 583 від 26.03.2021, п. 4).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Метод видалення та подальше лікування обирайте разом з лікарем після обстеження.