Лікування сезонної алергії (на пилок) у Львові

Лікування сезонної алергії (на пилок) у Львові має сенс почати з розуміння, з чим саме ви маєте справу. Поліноз (в англомовних джерелах — hay fever, «сінна лихоманка») — це алергічна реакція на пилок рослин, яка повертається в певні місяці року. Довідник EAACI (Європейська академія алергології та клінічної імунології) щодо імунотерапії розглядає серед сезонних алергенів пилок трав, дерев і бур’янів.

Британська NHS до симптомів полінозу, крім нежитю, чхання й сльозотечі, відносить свербіж у горлі, роті, носі й вухах, зниження нюху, біль у ділянці скронь і чола, головний біль і втому. Якщо нежить і закладеність тримаються цілий рік, а не лише в сезон цвітіння, це інша ситуація; про неї — на сторінці лікування алергічного нежитю (риніту). Алергії на пил і на шерсть тварин присвячено окремі сторінки розділу «Алергологія».

Чесно про джерела: чинного уніфікованого протоколу МОЗ України саме щодо алергічного риніту чи полінозу в реєстрі Державного експертного центру МОЗ наразі немає, а старі протоколи 2005–2006 років втратили чинність. Тому ми спираємося на матеріали Центру громадського здоров’я МОЗ, суміжні протоколи МОЗ і європейські та британські настанови, щоразу називаючи джерело.

Усе починається з консультації алерголога: лікаря цікавить, у які тижні з’являються симптоми, чи посилюються вони надворі, чи є кашель, атопічний дерматит, харчова алергія. Уніфікований клінічний протокол МОЗ «Хронічний риносинусит» (наказ № 1793 від 13.10.2023) для пацієнтів з хронічним риносинуситом окремо зазначає, що за наявності алергічних захворювань їх скеровують на консультацію до лікаря-алерголога.

Щоб підтвердити алерген, лікар може призначити тести. В уніфікованому клінічному протоколі МОЗ «Бронхіальна астма у дітей» (наказ № 2856 від 23.12.2021) шкірні прик-тести названо основним діагностичним інструментом для визначення атопічного статусу; аналіз на алерген-специфічні IgE, за протоколом, за інформативністю їх не перевищує і є дорожчим, а загальний IgE діагностичного значення для цього не має. Цей протокол стосується дітей з астмою; окремого чинного українського документа щодо діагностики полінозу немає, тож який тест підходить саме вам, вирішує алерголог. Докладніше — на сторінці шкірні алерготести (прик-тести).

Для призначення імунотерапії довідник EAACI вимагає підтвердженої чутливості саме до клінічно значущого алергену, а першим кроком називає визначення алергенів, які спричиняють симптоми пацієнта. Тому результат тестів алерголог зіставляє з історією хвороби.

Центр громадського здоров’я МОЗ радить людям із полінозом проконсультуватися з лікарем щодо протигістамінних (антигістамінних) ліків та імунотерапії. Британська NHS серед засобів, які може порадити фармацевт, називає антигістамінні краплі, таблетки чи назальні спреї та стероїдні спреї для носа, а лікар загальної практики, за NHS, може призначити кортикостероїди або направити на імунотерапію.

Позиції джерел тут дещо різняться. ЦГЗ радить звернутися до лікаря, щоб визначити тип алергії, і не займатися самолікуванням. NHS допускає старт із засобів з аптеки, але радить іти до лікаря, якщо симптоми посилюються або не минають. Не скасовуйте і не призначайте собі препарати самостійно. Якщо ви вагітні, годуєте груддю, ліки потрібні дитині або у вас є хронічні хвороби, обговоріть вибір засобу з лікарем.

Крім порад з картки вище, Центр громадського здоров’я МОЗ радить уникати контактів з алергеном і не стояти поряд з курцем. Британська NHS додає кілька практичних кроків:

• нанести трохи вазеліну навколо ніздрів, щоб затримувати пилок;
• носити окуляри із закритими боками або капелюх із широкими крисами;
• користуватися пилососом з HEPA-фільтром і витирати пил вологою ганчіркою;
• поставити пилкові фільтри у вентиляцію автомобіля;
• не косити траву, не тримати вдома свіжі квіти, за можливості не пускати домашніх тварин у житло.

Ці заходи зменшують навантаження пилком, але, як зазначає NHS, повністю запобігти полінозу не можна. Тому вони доповнюють лікування, а не замінюють його.

Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) — це лікування, під час якого організм поступово привчають до алергену. Протокол МОЗ «Бронхіальна астма у дітей» називає її єдиним методом лікування, який модифікує природний перебіг алергічного процесу; вона дозволяє отримати тривалий ефект після завершення лікування і призначається лише лікарем-алергологом. У дітей з астмою протокол передбачає АСІТ старше 5 років (призначення з 3 років можливе, але потребує додаткового вивчення).

Довідник EAACI зазначає, що при алергічному риніті ефективні обидва шляхи: підшкірна імунотерапія (ін’єкції) і сублінгвальна (краплі чи таблетки під язик); ефект, за EAACI, зазвичай з’являється протягом 2–4 місяців від початку. Поширені побічні реакції підшкірної АСІТ — почервоніння, свербіж чи набряк у місці ін’єкції; для сублінгвальної — свербіж, набряк губ і язика, а системні реакції трапляються нечасто.

Безпека. Протокол МОЗ «Бронхіальна астма у дітей» щодо пацієнтів з астмою наголошує, що потенціал серйозних алергічних реакцій на терапію треба всебічно обговорити з пацієнтом. EAACI радить мати умови, щоб спостерігати за пацієнтом щонайменше 30 хвилин після кожної ін’єкції і після першої дози сублінгвальної імунотерапії; подальші сублінгвальні дози EAACI допускає приймати вдома. Дітям з помірним і тяжким алергічним ринітом довідник радить пропонувати АСІТ з 5 років після належної оцінки користі й ризиків, зокрема готовності регулярно лікуватися; раніший вік і легший перебіг можна розглядати індивідуально.

Центр громадського здоров’я МОЗ серед проявів сезонної алергії називає задишку, утруднений видих і сухий кашель. Такі симптоми потребують уваги: алерголог може порадити спірографію, тобто дослідження функції зовнішнього дихання. EAACI, оцінюючи імунотерапію, називає неконтрольовану астму протипоказанням до АСІТ і радить перевіряти функцію легень у дітей перед початком лікування.

Основними тригерами анафілаксії протокол МОЗ називає харчові продукти, лікарські засоби й отруту перетинчастокрилих комах, проте людям з будь-якою алергією варто знати її ознаки. Уніфікований клінічний протокол МОЗ «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» (наказ № 916 від 30.12.2015) вважає анафілаксію дуже ймовірною, якщо одразу після контакту з імовірним алергеном з’являються дві або більше з таких ознак:

• ураження шкіри чи слизової: поширена кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка;
• дихальна недостатність: задишка, хрипи, бронхоспазм, стридор (шумний вдих);
• знижений артеріальний тиск;
• непритомність, нетримання сечі та інші ознаки порушення роботи органів;
• стійкі шлунково-кишкові симптоми: спастичний біль у животі, блювання.

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, анафілактичній реакції та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Протокол № 916 рекомендує як першу лінію лікування анафілаксії епінефрин (адреналін) внутрішньом’язово, а системні антигістамінні засоби відносить лише до третьої лінії: у дослідженнях вони полегшували шкірні симптоми. Тож антигістамінна таблетка не замінює виклик 103. Протокол також описує положення пацієнта: на спині з піднятими ногами, якщо порушено кровообіг; сидячи, якщо важко дихати; у рятівному положенні на боці, якщо людина втратила свідомість.

Алергологія — один із напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Перший крок — прийом в алерголога; далі, якщо причину треба підтвердити, — тести чи лабораторні аналізи, а потім план на сезон, до якого за показаннями може увійти й імунотерапія. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому алерголога уточніть під час запису, як і вартість консультації та лікування. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Якщо плануєте імунотерапію, приходьте заздалегідь, до початку сезону цвітіння. З ознаками з розділу «Коли потрібна невідкладна допомога?» не чекайте запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування визначають індивідуально після огляду.