Лікування неспецифічного виразкового коліту в Ужгороді

За протоколом МОЗ, діагноз ставить гастроентеролог або хірург-проктолог: він зіставляє історію хвороби й огляд з даними біохімічних, ендоскопічних, гістологічних та рентгенологічних досліджень. Документ розрахований на тих, кому вже виповнилося 18.

На первинному рівні протокол передбачає загальні аналізи крові й сечі, ШОЕ та С-реактивний білок. У калі шукають патогенну флору, найпростіших і приховану кров, а фекальний кальпротектин відображає активність запалення. Передбачено й проктологічний огляд з ректороманоскопією або сигмоскопією. Серед бажаних досліджень названо копрологічне.

На спеціалізованому рівні серед інструментальних досліджень є колоноілеоскопія з біопсією термінального відділу клубової кишки, кожного сегмента ободової та прямої кишки, а також УЗД черевної порожнини, КТ чи МРТ. Що з цього потрібне саме вам, вирішує лікар.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

До найвищого рівня терміновості британська NHS зараховує сильний біль у животі, кровотечу із заднього проходу, що не припиняється, багато крові чи великі згустки у випорожненнях, блювання кров’ю чи калом або блювотиння, схоже на кавову гущу чи землю. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Рівень «терміново до лікаря» NHS пов’язує з дуже сильною або кривавою діареєю, високою температурою чи відчуттям жару, холоду або тремтіння, прискореним серцебиттям, неможливістю випустити гази чи випорожнитися та з тривогою за ці симптоми. Якщо діагноз уже встановлено і загострення сильне, можна також звернутися до лікаря, який вас веде.

Тяжким протокол МОЗ вважає перебіг, коли діарея з кров’ю трапляється щонайменше 6 разів на добу і є хоча б одна ознака інтоксикації: пульс вище 90 за хвилину, температура вище 37,8 °C, гемоглобін нижче 10,5 г/дл чи ШОЕ вище 30 мм/год. Для таких хворих він радить стаціонар з інтенсивною терапією.

Серед препаратів вибору для запальних захворювань кишечника (до них належить виразковий коліт) протокол називає:

• аміносаліцилати в різних лікарських формах;
• глюкокортикостероїди системної та місцевої дії;
• імуносупресори;
• біологічні засоби, що блокують фактор некрозу пухлин або інтегринові рецептори.

Що саме призначити, залежить від тяжкості та поширеності хвороби. Біологічні засоби вводять у план після згоди пацієнта, за висновком консиліуму лікарів. У разі проктиту з легкою або помірною активністю для старту протокол називає ректальний шлях введення. Якщо лівобічний коліт має легкий чи помірний перебіг, поєднання місцевих і пероральних аміносаліцилатів діє краще, ніж кожен із цих способів поодинці. Форму, дозу й тривалість визначає лікар.

Про ризики пам’ятка до протоколу говорить прямо. Преднізолон дає чимало побічних ефектів: зниження щільності кісток, діабет, катаракту, виражене акне, емоційні розлади. Тому його приймають лише за призначенням лікаря, щоб швидко приборкати загострення. Імуносупресори можуть «розбудити» бактерії в організмі, а блокатори фактора некрозу пухлин — спричиняти інфекції шкіри й м’яких тканин бактеріальної природи. Знизити ці ризики допомагає точне виконання настанов лікаря та розмова з ним, зокрема про те, чи доречна вам вакцинація. NHS теж радить скористатися запропонованими щепленнями, бо частина ліків підвищує схильність до інфекцій.

Терапію, що утримує ремісію, протокол рекомендує для кожного пацієнта, а NHS радить не відкладати призначені препарати, навіть якщо ви почуваєтеся добре. Що робити з ліками, скаже лікар.

Пам’ятка до протоколу зазначає: харчування запалення не змінює, але може бути пов’язане з діареєю, здуттям, надмірним газоутворенням і болем у животі, тож перегляд раціону, найбільше під час загострень, може ці прояви послабити. NHS радить вести щоденник харчування, а змінювати раціон лише після розмови з лікарем чи лікувальною командою; при діареї варто пити достатньо рідини.

Для трав’яних засобів, вітамінів, мінералів та добавок пам’ятка доказів користі не знаходить, хоча частина з них може послабити симптоми, зазвичай у дуже простих випадках на початку хвороби. Тому радить обговорити їх із лікарем.

Протокол виділяє серед чинників, які доведено підвищують ризик запальних хвороб кишечника, тютюнокуріння та тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Людям із цими хворобами пам’ятка ставить відмову від куріння на друге місце за значущістю, одразу після необхідного лікування. NHS не радить приймати НПЗЗ (до них належать і багато знеболювальних), якщо їх не призначив лікар.

Поки запальне захворювання кишечника активне, протокол планує огляди гастроентеролога щомісяця або на вимогу, до моменту, коли хвороба стане контрольованою. Якщо контроль задовільний, пацієнта можуть вести й у сімейного лікаря, а гастроентеролог бачить його в узгоджені терміни, щонайменше щороку.

Коли від встановлення діагнозу минуло 8 років, імовірність колоректального раку помітно зростає. Тому протокол передбачає спостережну колоноскопію: кожні 1–2 роки для групи високого ризику та кожні 3–4 роки для групи низького. Якщо запалення залишається в прямій кишці, вона не обов’язкова, а проводити її бажано в ремісії. Настанова ДЕЦ вважає контрольну колоноскопію доцільною для пацієнтів із тотальним та лівобічним колітом із 8-го року після початку хвороби; рекомендація сильна, але докази низької якості. До якої групи ви належите і коли починати, скаже лікар. NHS радить також відвідувати скринінг раку кишківника, коли вас запрошують.

Протокол написано для дорослих, а питання про дитину з підозрою на коліт вирішує лікар; окремого дитячого гастроентеролога в мережі зараз немає, тож почніть з педіатра.

Вагітним із запальними хворобами кишечника протокол не радить призначати засоби з тератогенною дією (наприклад, метотрексат), а інші цитостатики й системні гормони пропонує застосовувати обережно. Перевагу віддано аміносаліцилатам та місцевим гормонам; біологічні препарати, які жінка вже отримувала до вагітності, можна не припиняти. Найбільша небезпека загострення припадає на період з 3-го по 9-й місяць після пологів, і тоді доцільні планові візити до гастроентеролога. Настанова ДЕЦ додає, що часто користь терапії переважає шкоду, тому в період вагітності лікування слід не переривати, а рішення лікар і пацієнтка ухвалюють разом.

До хірургічного лікування протокол підводить тоді, коли адекватна медикаментозна терапія не діє, а також за гострих або хронічних ускладнень. За протоколом, у 25–30 % хворих на виразковий коліт ускладнення можуть зробити операцію потрібною.

Стандартна планова операція за протоколом — реконструктивна проктоколектомія, під час якої створюють ілеоанальний резервуар, і випорожнення відходять природним шляхом. Тимчасову петлеву ілеостому протокол при цьому зазвичай рекомендує, хоча в більшості випадків без неї можна обійтися. Резервуари мають створювати лише заклади спеціалізованої допомоги проктологічного профілю з достатнім досвідом. Пам’ятка застерігає: хірургія не дає остаточного одужання при запальних захворюваннях кишечника, проте здатна значно послабити симптоми й поліпшити якість життя. Британська NHS пояснює: після вилучення частини чи всієї товстої кишки випорожнення виводять через ілеостому або через внутрішній резервуар.

Якщо питання операції постане, гастроентеролог скерує до хірурга; поговорити з ним можна на консультації хірурга.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді приймає гастроентеролог: з прийому й починається лікування, докладніше на сторінці консультація гастроентеролога. На платний прийом направлення не потрібне. Колоноскопію теж можна пройти в лікарні на вул. Капушанській, 23а, обстеження проводить лікар-ендоскопіст; записатися на неї й на аналізи можна без направлення й без попереднього прийому гастроентеролога. Пацієнтів із виразковим колітом на біологічній терапії в мережі ведуть: призначають препарати й спостерігають за лікуванням. Зразки тканини після біопсії досліджує партнерська лабораторія. Потребу в КТ чи МРТ оцінить лікар, він і дасть направлення.

Хвороба Крона протікає інакше й має окрему сторінку: лікування хвороби Крона. Запис — телефоном або через форму; про вартість прийому й обстежень спитайте адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря.