Стандарт № 1501 вказує, що пацієнтам з ендокринними розладами та дисліпідемією, до яких належить ожиріння, повинні рекомендувати немедикаментозні методи: харчування з низьким вмістом насичених жирів, регулярну фізичну активність, контроль маси тіла, відмову від куріння й обмеження алкоголю. Обсяг активності документи подають по-різному:
- NHS — не менше 150 хвилин руху помірної чи високої інтенсивності на тиждень у щонайменше 4–5 днів, а також менше сидіння;
- стандарт № 1501 — 150–300 хвилин аеробного навантаження помірної інтенсивності або 75–150 хвилин високої інтенсивності на тиждень;
- стандарт № 427 — у розділі профілактики щонайменше 150 хвилин енергійної активності на тиждень, а в розділі лікування — 30–60 хвилин вправ помірної чи високої інтенсивності в більшість днів тижня, з урахуванням поточного рівня активності й здатності виконувати навантаження.
Харчування. Стандарт № 427 серед рекомендованих режимів називає середземноморський: він, за документом, покращує контроль глікемії, ЛПВЩ і тригліцеридів, зменшує частоту серцево-судинних подій і ризик діабету 2 типу, збільшує реверсію метаболічного синдрому, але мало впливає на вагу й талію. Настанова «Ожиріння у дорослих» застерігає від надмірно обмежувальних і незбалансованих дієт: надовго вони неефективні й можуть зашкодити. Перед дуже низькокалорійною дієтою, за настановою, необхідно обговорити її ризики й переваги.
Тригліцериди й вага. Для людей з ожирінням настанова «Дисліпідемії при ендокринних захворюваннях» пропонує як першу лінію зниження тригліцеридів саме зміни способу життя, з метою зменшити ризик серцево-судинних хвороб і панкреатиту. Водночас ЛПНЩ і ЛПВЩ змінюються значно менше, і не показано, що такі зміни ліпідів зменшують серцево-судинний ризик. NICE нагадує: у багатьох випадках вага може повернутися; водночас радить покращувати харчування навіть без схуднення: це може дати інші переваги, зокрема кращий ліпідний профіль.